Пішов з життя Борис Ілліч Олійник
Пішов Борис Олійник засівати Всесвіт...
Сумна звістка важким каменем здавила серце, пішов з життя у безсмертя Борис Ілліч Олійник (1936-2017).
Трубить Трубіж. На роковій межі
В останній бій виходимо при слові.
Бо тільки слово береже в основі
Безсмертя української душі....
Борис Олійник письменник, академік, народний депутат України, герой України, лауреат Національгої премії імені Т.Г.Шевченка, міжнародної премії Г.Сковороди, чільний поет сучасності, публіцист, громадській діяч, патріот, очольник Українського фонду культури жив не зраджуючи і не пристосовуючись... Він сміло й гордо йшов по рідній землі, відкриваючи нові криниці по всій Україні. Свідком є численні обласні осередки та Роменське районе відділення УФК, яке діє на сивочолій Сумщині - "вишневій гілці України".
Від рідної батьківської хати у Зачепилівці Полтавського району він пішов сіяти добро, красу і ввіру в світле майбутне матінки України. Борис Олійник обнімав народи, перекидав мости любові до простих людей трудівників, вірив у справедливість і знав ціну дружби. Він цінував людей мистецтва і з особливим теплом відносився до художників. Недаремно у приміщенні УФК вирувала виставкова діяльність.
Високій істині хай не торкнеться іржа!
Її я відкрив у братерських обіймах грузина.
Коли в мого друга при боці чатує кинджал,
Ніхто мою дружбу не вцілить кинджалом у спину.
Б.Олійник сповідував історичну правду, стояв на охорні української мови, був вірним сином своєї Батьківщини. Для нього святим обов*язком було казати Слово так, що воно ставало рушийною силою, торкалося сердець людей, пробуджувало совість і спонукало до дій.
"Маємо все! Ні купити його, ні продати.
З віку передане. - передамо у віки.
Чую. як легшає всесвіт важкий мені, брате.
Плечі розправив...торкнувся твоєї руки".
Вічна пам*ять Борису Іллічу Олійнику людині з Великої літери втрата якої торкнулася кожного з нас...
Валентина Єфремова заслужений працівник культури України,
голова правління роменського відділення УФК,
член Правління УФК