Чумацький та Шовкові шляхи зійшлися в Києві

В столиці України в приміщенні Національного музею ім. Тараса Шевченка відбулася урочиста подія. Три знакових дати: 26-та річниця з Дня проголошення  Незалежності України, 25-та річниця з Дня встановлення дипломатичних відносин між Україною та Китайської народною республікою, сторіччя з дня створення Академії мистецтв Україні (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури України) освятилися пророчим словом Кобзаря та унікальними художніми творами Миколи Стороженка мистецького альбому «Мій Шевченко». 

Організаторами творчого заходу стали Міністерство закордонних справ України, Посольство України в Китайській Народній Республіці, Міністерство культури України, Національний музей імені Тараса Шевченка, Національна Академія образотворчого мистецтва і архітектури, Музей Тараса Шевченка у Пекіні, Академія каліграфії та живопису КНР.

На відкритті виставки увага була прикута до унікальних творів народного художника України, Лауреата Національної премії ім. Т.Шевченка, академіка Національної академії мистецтва, засновника майстерні живопису та храмової культури НАОМА, вірного сина українського народу Миколи Андрійовича Стороженка (1928-2015) навіяних поезією Великого Кобзаря.

Кожен з тих, хто глибоко занурився у творчий спадок Кобзаря, розуміє що це явище світового рівня і заслуговує поширення у світовій спільноті. Відомо, що  саме Т.Г.Шевченку встановлено 1384 пам’ятника по всій землі, з них 1257 - на Україні. Мимоволі замислюєшся, чому з криниці Кобзаря, який прожив всього 47 років, з них 24 у кріпацтві, 10 - у засланні живиться не одне покоління творчих людей? Чому його полум’яне слово зворушує найсокровенніші почуття, карбує національну свідомість, збуджує почуття гідності, спонукає до активного громадського життя?

Перед нами виставка, яку понад сорока років створював Стороженко -громадянин,  переосмислюючи значення для людства Шевченкіани. Висновком стали сорок два історичних фоліанта,  через художні образи яких промовляє до нас драматична доля українського народу. Текстові коментарі Миколи Стороженка відтворюють світобачення «національно відповідального» митця. Душа художника рвалася з попелища і висвітлювала знакові сторінки на шляху виборювання українським народом своєї світлої мрії – Незалежності. Через знайдені художні образи Стороженко показує, як «на своїй, Богом даній землі», чередою проходять драматичні події,  в яких, через  вогонь випробовувань, карбується волелюбний дух української нації.

Як згадувала вдова Стороженка Раїса Олександрівна, Микола Андрійович жив і творив страждаючи, бо внутрішньо переживав кожну знакову подію, закарбовану Кобзарем у полум’яних віршах. Так виникла епічна живописна балада космічного виміру, яка єднає нащадків для боротьби за свою гідність і незалежну долю рідної України.

 Майстер через  «Причинну» повертає нас до наших пращурів часів язичества, через образ Катерини - до дівочої чистої любові, сповідує невинність,  тут і «Гайдамаки» з непереможним духом волі і «Заповіт», з джерела якого виникла епопея «Передчуття Голгофи» з «Чашою жертовною» як  символ всесвітнього гуманістичного погляду на існування людства на Землі. Тут і Доля, Муза й Слава, в яких через Данте, так повно розкрилась думка Стороженка: «поету доля неземна дана…поет живе в осяйній славі…». 

В осяяні слави Шевченка знаходиться кожен, хто ввібрав у свою свідомість пророчі слова Кобзаря: 

Ну що б, здавалося, слова...

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється — ожива,

Як їх почує!.. Знать, од Бога

І голос той, і ті слова

Ідуть меж люди!

Пішла між люди глобальна суть «Заповіту», пробудивши свідомість українців, яка у 1991 році вибухнула проголошенням Незалежності своєї держави. 

Сила слова Шевченка пробудила свідомість китайського народу, що відгукнулось перекладом Кобзаря на китайську мову, відкриттям у Пекіні Музею Тараса Шевченка. Тому ініціатива куратора цього проекту Алана Юйя не випадкова, - зазначив директор Центру розвитку культурних відносин Україна-Китай «Шовковий шлях України», Володимир Волков. Побудовано унікальний міст єдності між двома братніми народами, Чумацький та Шовкові  шляхи зійшли в Києві. Цей факт стверджує, що історичні зміни, які проходять саме зараз в Україні, мають світове значення.

Сьогодні ми причащаємося від Шевченка,  який досяг своєї мети – Україна встала з колін.  Ми причащаємося від Миколи Стороженка, який пробуджує  нашу національну свідомість та зміцнює духовний міст між «мертвими, живими і ненародженими»,  долає кордони між народами Землі.

Між люди пішли і слова великих китайських поетів Таньської династії, які створили підґрунтя для формування гуманізму в китайському суспільстві: Ли Бо, Ван Вей, Ду Фо. Вони сповідували потужні істини - силу небес, силу землі і силу людини, які мають особливе значення для народження художніх образів в музиці, поезії, образотворчому мистецтві Китаю. Так Ли Бо залишив у спадок такі пророчі слова: «Велике народжується рідко… сумно, що життя коротке, а проблем, тягот у ній хватає на тисячу років…». Ця думка близька і нам, українцям. 

До Дня Незалежності України відбулася велика подія… Чумацький і Шовкові шляхи поєднали духовно силою мистецтва наші народи. Мистецький захід спонукає замислитися: «А що я зробив для втілення у життя «Заповіту» Кобзаря та «Храму любові», який так палко будував Микола Стороженко?» 

Дамо відповідь з Шевченківської криниці: « ..і на оновленій землі врага не буде супостата, А буде син і буде мати, І будуть люди на землі..».

 

 

 

 

 

Валентина Єфремова мистецтвознавець, 

заслужений працівник культури України, академічний модератор виставки.

Фото Сергія Комісарова

31.08.2017