Урочисте завершення пленеру «Седнівська осінь - 2014»

ПРЕС-АНОНС
 
09.10.2014 р. - урочисте завершення пленеру  присвяченного ювілейній річниці з дня народження Т. Г. Шевченка   «Седнівська осінь - 2014»
Дорогі друзі! Відчуйте потужну енергетику Седнівської осені, під час якої у селищі, збагаченому історичними подіями, ось вже декілька років поспіль влаштовуються концерти, театральні вистави, ярмарки, камерні концерти, літературні читання, пленери.
Що ж приваблює творчих людей саме до цього місця? Географічно прикордонний Седнів Чернігівської області розташований на сході України. Літописні спогади приводять нас до періодів княжіння Святослава Ярославовича, боротьби з печенігами, половцями, татаро-монгольською навалою. Під час панування Литовського князівства були створені козацькі сотні, які увійшли у Чернігівський полк. На арену виходить ім’я гетьмана України Івана Самойловича але чимала заслуга у створенні загонів козацьких ополченців місцевого полковника Якова Лизогуба. Отут ми підходимо до підґрунтя цьогорічного пленеру. Річ у тому, що Тарас Григорович Шевченко, 200-річний ювілей якого відзначає світова спільнота, бував у цих місцях. Він товаришував з одним із братів Лизогубів Яковом і проживав у флігелі їхнього маєтку в 1847 році. Чимало видатних людей бували в цих місцях: баснописець Л.Глібов, художник Л.Жемчужніков, письменник Б.Гринченко, чимало інших художників, письменників, музикантів, громадських діячів.
Творча база НАОМА розташована  в центрі селища, де все  дихає натхненням, потужною енергетикою та прагненням митців привнести свою лепту у первозданну красу. Вже п’ятдесят років поспіль поспішають художники в цей мальовничий рай, де все спонукає до творчості. З величезного пагорба розкривається захоплююча панорама на річку Снов з романтичними берегами, хатами із затишними подвір’ями, садами, луками, лісами, долинами, цілющими джерелами.
Невеличке селище територіально має вагому та досить цікаву історію. На його території збереглися поселення з часів бронзи, скифи раннєсловьянських часів, сіверян. У Седневі залишки вали стародавнього городища Саднос, будівлі чернігівського полковника Якова Лизогуба, маєток та Кам’яниця. Воскресенська, Троїцька та Георгіївська церкви Але  про унікальний зразок сакральної архітектури періоду козаччини окремі рядки.
Якже не полюбити цей край де виборювалося незалежне життя  народу України ще з часів козаччини, свідком якого є унікальна дерев’яна Георгієвська (Юріївська) церква 17 ст.. Вона побудована без єдиного цвяху, спроможна залежно від потреб  на пересувний вид життя. Будівля вражає своєю вишуканою красою. Так сталося, що на її долю випала і сьогодення боротьба.
Із круч відкривається велична панорама, розкіш якої вражає будь-яке уявлення. Недаремно Глібов написав пісню «Стоїть гора високая», яка давно вже стала народною. Виникає така любов до життя, гордість за свою милу серцю Україну. Згадується Кобзар, який мріяв про видання «Мальовничої України», який писав:  «І все - то те, вся  країна повита красою…».
Цю красу відчули  і учасники пленеру, коли щедре сонце оксамитової осені озолотило навколишнє середовище. Навколишній калейдоскоп кольорів переповнював почуття. Одномоментно  в уявленні вимальовувалося декілька краєвидів один за одного краще, тому декому вдавалося за день створити три -  чотири пейзажі.
Вже чимало художників тут бували:    Годунова Лариса Олександрівна (живописна секція), Кутилов Юрій Казимирович  (керівник групи секція графіки), Добрякова Дар’я Вікторівна (секція монументально-декоративного мистецтва), Скобельський Микола Станіславович (живописна секція), Аношкіна Світлана Валеріївна (живописна), Єфремова Валентина Олексіївна (секція критики та мистецтвознавства). Вперше пощастило побачити цей дивовижний край  - Кузьмічової Валентині Сергіївні (секція театр, кіно та телебачення), Матейко Ганні (декоративно-прикладна секція), Семчук Любові  Григорівні (живописна).
Пленер має особливу відзнаку, проходе в місцевості, пов’язаній з життям Т.Г.Шевченка, його перебуванням у своїх друзів у помісті Лизогубів. Тут поет мав останні вільні дні свого життя, повернення до Києва було затьмареним арештом. У чарівній місцевості старовинного прикордонного козацького краю дихала краса та воля, Шевченко малював, мріяв, відчував тугу про майбутнє українського народу. Учасники пленеру пройшлися дорогами Шевченка занурюючись у дивні часи історії, сповненої трагічних та щасливих моментів.
От і засяяли куполи церков, заблистіли прозорі води річки Снов, зашелестіли клени та дуби, берізки та осики кожен на свій лад, а загалом на полотнах озвучувався дивний осінній оркестр, сповнений надзвичайного натхнення. У такому мажорному настрої створені роботи, які були представлені на підсумковій виставці.
Мрія Великого Кобзаря про «Мальовничу Україну» щороку здійснюється в творах художників, які продовжують шляхи Шевченка, прославляючи рідну землю. Так під час пленеру «Седнівська осінь-2014» було створено біля 200 живописних  робіт, в яких полум’яніє дивовижна краса Північної Пальміри України.   Можна побачити «Ранковий туман» Ю.Кутилова, «Седнів осінній» Л.Годунової, «Ранок над Сновом» Д.Добрякової, «Осінній мотив» С.Аношкіної, «Шевченкову липу» Г.Матейко, «Козацьку церкву» Л.Сенчук, відчути журливу пісню Глібова «Стоїть гора високая» в однойменній картині М.Скобельського,  помилуватися «Золотом осені в Седніві» В.Кузьмічової.
Тож привітаємо учасників з  потужною творчою роботою. Створені пейзажі випромінюють красу, дивну енергетику та глибокі роздуми над сенсом буття. Ще одна сторінка вписана в культурно-мистецьке життя України.
 

Валентина Єфремова мистецтвознавець, заслужений працівник культури України, лауреат мистецької премії ім.П.Білецького