Я так відчуваю життя

Не так багато художників вільно та успішно розвиваються у декількох напрямах - особисто творчому, педагогіці, дослідженні історії мистецтва. Саме до таких обранців відноситься Ольга Валер’янівна Карпенко,  педагог живописного факультету Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. Столична творча еліта добре знає її живописні твори, які успішно представляють різні види мистецтва - портрет, пейзаж, тематичну картину. На цей раз глядачів вразила персональна виставка «Живопис. Графіка. Ольга Карпенко», присвячена ювілею мисткині, яка нещодавно відкрилася в Центральному Будинку художника. 

Сьогоднішній успіх художниці має солідне підґрунтя. О.Карпенко закінчила живописний факультет НАОМА (майстерня Народного художника України О.Лопухова), отримала статут магістра. А це вже солідна заявка на фаховий творчий рівень. «Художниця наполегливо шліфує палітру, підвищує свою живописну майстерність про що свідчать представлені твори» - відзначив заслужений художник України І.Пилипенко. Тому недаремно Ольга Карпенко була рекомендована на отримання звання. 

Дійсно, кожна картина розкриває високий фаховий рівень мисткині, композиційну завершеність, гармонію кольорової гами, коли вишукана палітра створює особливий настрій і хвилюючу вібрацію почуттів. Особливо це стосується знайденим світлотіньовим рефлексам, які буквально наповнюють обрані мотиви підвищеною емоційністю.  Досить назвати «Світанок над Симеїзом», «Миріїнський восени», «Венеція». Окремо хочеться підкреслити ліричність пейзажів, в яких вирує життя, краса та романтика. Якщо це хлібне поле, то картина наповнена мажорної сонячної гами, в якій грають безліч відтінків, створюючи особливе мерехтіння.  Серія сакральних пам’яток запам’ятовується величчю, гармонійністю та дивним магнетизмом джерельної чистоти. Саме такими є полотна «Весна в Покровському», «Церква Спаса на Бересті», «Сутінки над Лаврою».

Серія портретів розкриває глибокі почуття, внутрішній стан портретованих, іронічний акцент, який створює інтригу. Виникає бажання ближче познайомитися з портретованою людиною, відчути силу та красу його внутрішнього стану. Знайдена кольорова гама підкреслює характер, надає особливої шляхетності твору. Привертають увагу  «Портрет жінки у капелюшку», «Студентка», «Україночка», «Портрет старого».  

Ольга Карпенко побувала в багатьох країнах світу, і завжди закарбовує отримані враження у своїх творах. Особливо зворушливі невеликі за форматом, але глибокі за суттю мотиви «Новий світ. Світанок», «Захід в бухті Козачка», «Стара сосна. Судак». Історичні мотиви пов’язані з пленерами, на яких бувала мисткиня. Улюблений Седнів, Пустовійтівка - земля останнього кошового отамана Петра Калнишевського на Сумщині, таємничий Сімеїз, Підгірці, Венеція. Але гімн хвали художниця віддає  місту-красеню Києву. Обрані куточки великого міста милують око і за своїми історичними пам’ятками і за дивною ліричністю, яка промовляє до нас у різні пори року.  Саме такими є полотна створені у Києво-Печерській лаврі, у Маріїнському парку, біля рідної альма-матері Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури.

Складні ракурси з зображенням Спасителя свідчать про фаховий рівень мисткині, яка вільно володіє малюнком, вдало передає загальний драматичний настрій. Усе це свідчить про цілеспрямований творчий шлях художниці, наполегливість та глибоке розуміння відгоміну століть.  Ольга Карпенко звертається до біблійної теми і стверджує споконвічні цінності - віру, надію та всепрощаючу любов. Слід назвати картини «Оплакування Христа», «Молитва», «Великдень». Розкрити глибину відображеної події художниці допомагає вивчення християнської історії, теоретичні розвідки найважливіших художніх явищ українського мистецтва ХХ початку ХХІ століття. Особливу увагу О.Карпенко приділяє драматичним періодам вітчизняної історії знаходячи свої акценти.  Так через створені серії картин вимальовується своєрідний літопис розвитку української культури спорідненій зі своїм народом. 

Що ж є родзинкою Ольги Карпенко? Мабуть авторське бачення художнього образу, вишукана живописна техніка, прозора палітра, в якій вдало поєднані гармонійні кольорові ритми. Що хвилює художницю? Та все що ми бачимо на виставці - рідний край, самобутня мальовнича Україна з неповторними краєвидами, затишними куточками в яких вирує справжній сенс життя. Історичні сакральні мотиви не тільки привертають увагу, а й виховують важливі почуття патріотичності, самовідданої любові до своєї держави. Так образне втілення, поетичне бачення, примножені на використанні реалістичних традицій українського живопису роблять твори Ольги Карпенко яскравими та самобутніми.   

Недаремно виставки художниці успішно відбуваються у провідних художніх галереях столиці, вирізняються на Всеукраїнських тематичних вернісажах. Побажаємо Ользі Карпенко нових творчих знахідок, відкриттів в науково-дослідницькій праці, талановитих студентів. 

Представлені картини свідчать що сучасне українське мистецтво має художницю світового рівня.

 

    Вiдбудований Успенський 

 

   Храм 

 

   Натюрморт з бiлими грибами

 

   I. Волощук, О. Карпенко, П. Зикунок, Г. Ягодкiн

 

 

  Ольга Карпенко зi студентами