Від селянок до панянок

В музеї історії Києва відкрилася неординарна художня виставка «Портрети» Галини Константюк зі Львова. Червоною стрічкою через всю експозицію проходе вишукана любов до живопису, колоритна мажорна палітра, гостро характерні образи героїнь та героїв. Головна увага надана темі жінка. В чому таємничість магії пензля мисткині, що так хвилює і зворушує, чому почуттями повертаєшся до картин знову і знову?

Відповідей декілька але для початку познайомимося з художницею. Г.Константюк має професійну освіту, яку отримала  у Львівській академії мистецтв і за фахом – дизайнер. З дитинства любов до ляльок переросла у створення творчих образів глибокого змісту. Виставкову діяльність вона почала з рідного міста і ось для Києва підготувала вже другу зустріч.

Коло захоплень художниці не має межі, але все фокусується на українській темі сповненої фольклорного надбання, народних обрядах, звичаях, культурі. Галина має природній живописний дар і легко справляється із завданнями, які сама собі і пропонує. Як зізналася вона сама у розмові, що бачить у кожному обличчі щось особливе і в її творчому уявленні миттєво виникає узагальнений художній  образ. Так народжуються неповторні гонорові, інколи гротескні, яскраві з притаманними рисами характеру саме цієї людини образи, зігріті теплом любові мисткині.

Перед нами галерея портретів від селянок до панянок, де перевага надана жіночим постатям. Щоб відчути глибину характеру героїнь та знайти для них певне обрамлення, потрібно мати не тільки вишуканий художній смак, а як я вже говорила, глибоке знання історії свого народу. Одяг, оздоблення, оточуюча природа, інтер’єри все підкреслює творче завдання, яке поставила перед собою художниця. Галина запрошує нас у подорож насичену метаморфозами свого уявлення і ми попадаємо у світ краси театралізованого дійства. Здається ляльки знайомі з дитинства перевтілюються в реальні образи людей. Художниця занурюється у філософське осмислення жіночої натури, де наївна тональність лише кидається на перший погляд. Все це перевтілення в часі та просторі художниця сміливо вирішує і щедро розкриває в своїх композиціях мальовничу Україну. Вона демонструє виставка українського національного одягу, старовинних прикрас, вишуканого взуття, кераміку, квітковий розмай. Уявлення художниці переносить нас у казковий світ любові, чистоти, відвертості. А чи є це насправді нам рішати, бо чим наповнене наше серце, про те і говорять вуста. 

Її персоніфіковані красуні милуються біля дзеркал, приміряють вінки, подорожують, гостинно готують обід як на колоритній картині «Борщ», або пригощають молоком кошенят. Щоб не малювала художниця, все викликає добрі емоції і випромінює добро. Хочеться відмітити картину «Огірочки» з милою німфою із золотим волоссям. Композиційна побудова тяжіє до монументального бачення мисткині, яка сміливо розміщує фігурку дівчини в умовний трикутник.  Або ніжну дівчину на картині «Маки», де відвертий червоний колір підтримує настрій творчого задуму художниці.

Позитивна енергетика випромінюється від красунь різної національності. Художниця запрошує нас поблукати по світу і збагатитися від характерних італійок, арабок, чи муз Вінсента Ван-Гога. Занурені у всій внутрішній світ, інколи закохані, інколи зажурені, а в цілому щасливі жінки відверто позують для нас. Їхній одяг, манери гостро характерні з притаманними тій чи іншій національності особливостями. 

Галина щиро розкриває внутрішній світ своїх героїнь сповнених кокетства, гонору чи просто щирої любові до оточуючого світу. Але центральними є образи жінки-матері, жінки берегині роду, турботливій господині. І як що миловидна і тендітна, то Ґандзя вольова і рішуча. Все це невимушено світиться в картинах Галини Константюк, яка несе у світ християнські цінності де вирує віра, надія, любов, бо вона сама така і є щира, відверта і незахищена.   

Кожна деталь підкреслює романтичність внутрішнього стану жінки і коли вона дивиться у дзеркало приміряючи прикраси, і коли вишукано одягнена йде на прогулянку або з оберемком троянд як на картині «Особлива», бо таким є представлення про щастя самої Галини Константюк. Як з’ясувалося, ляльковий світ запав в її душу з дитинства і заполонив творче уявленні в нових узагальнених гостросюжетних образах. Данка, Ореста, Зеня, Ксенія, манерна Сара Петрівна, статна Анна Дмитрівна викликають щиру посмішку і заволікають своєю неповторністю. І в цьому заслуга автора, яка вміє своїми образами, гармонійною палітрою нагородити глядача таким позитивом. 

Щоб так яскраво передавати діалоги натури з глядачем, потрібно мати щире серце, любов до людей, бажання створювати навколо добро та красу. Все це ви знайдете на виставці яка гостинно відкрита в столиці України. Побажаємо Галині Константюк подальшого натхнення на шляху сходження до мистецького олімпу. Впевнена, що вона ще здивує нас новими відкриттями. 

Марію Приймаченко та Катерину Білокур називають феноменом українського мистецтва, Євгенію Гапчинську поставщиком щастя, Галину Бодякову скарбничкою мрій, Галина Константюк  для мене, кудесниця розкриття жіночої натури.

 

 

Валентина Єфремова мистецтвознавець, 

заслужений працівник культури України

Фото автора

29.07.2016