"Рідні та різні"

Виставка з такою назвою відбулася нещодавно у галереї «Митець», а її організатором стала Секція критики та мистецтвознавства Київської організації Національної спілки художників України. Наталія Снарська, куратор проекту, розповіла про творчий задум, де червоною стрічкою проходе тема родинного спадкоємства у мистецтві. На цей раз - це плідна мистецька династія чотирьох поколінь, починаючі від народного художника України Євгена Всеволодовича Волобуєва та його дружини - заслуженої художниці України Олени Нилівни Яблонської, їхніх дітей Євгена та Наталки, онуків Дар’ї Єпіхіної, Соні Атлантової, та правнуків Данила Трінеєва та Германа Кліменка. 

Експозиція побудована так, що глядач може прослідкувати розвиток мистецького періоду України починаючі з тридцятих років минулого століття до сьогодення. Концепція проекту - це спроба з’ясувати, яким чином відбувається формування творчої особистості в художній родині, який відбиток накладає мистецьке оточення на життя та творчість. Постільки діти та онуки художників ростуть в особливому творчому середовищі, то чи можуть вони обирати власний шлях, чи це вже своєрідна приреченість слугувати мистецтву?  А якщо так, то яким чином продовжувати, як знайти свій шлях своє творче обличчя? 

Виставка дає відповіді на ціле коло запитань і демонструє, що в кожного з представлених авторів сформувалося своє бачення світу, свій досвід і свій талант. Виразна форма, яскраві кольори в роботах О.Яблоньскої, м’яке світло картин Є.Волобуєва-старшого створюють своєрідне підґрунтя для осмислення та трансформації творчого мислення їхніх нащадків. 

Творча династія Волобуєвих-Яблонських це яскраве сузір’я в культурно-мистецькому середовищі українського народу. Художні здібності були прищеплені батьком родини Нилом Олександровичем Яблонським. Цілу школу українського живопису створила народна художниця України Тетяна Нилівна Яблонська, сестра Олени Нилівни. 

Від покоління до покоління передавалося осмислення оточуючого світу через художні образи, яке і створило оте вагоме підґрунтя, на якому розквітав талант кожного з цієї родючої творчої родини. 

У своїх спогадах Н.Волобуєва окреслила самобутній осередок сім’ї, який сформувався на принципах взаємної поваги та любові та самовідданого слугування мистецтву. Благословення нести красу в життя, сповідувати споконвічні гуманні цінності стали притаманними кожному з цієї унікальної родини. «Все у нашому побуті було впорядковано творчості. Буденності у нас не було, у всьому оточенні ми звикли бачити красу, щось особливе. Тому кожна річ мала цінність, зберігалася як реліквія, і тільки набирала вагу з роками. Мама була фахівцем у оздобленні дитячих книжок і прекрасним педагогом», - розповіла Наталія Євгенівна.

Дійсно, представлена графічна серія робіт О.Яблонської передає, якими цінностями жила родина. А вони, прості і, водночас так важливі, – це родинний затишок, любов до дітей, турбота один до одного та вміння бачити красу у буденному оточенні. Такими є представлені малюнки власних дітей, де вони читають, бавляться, малюють: «Маленька Даша», «Туся на коні», «Женя з гітарою», «Брат і сестра»,  «Женя з вантажівкою», «Діти малюють». 

А ось твори онуків, для яких прості мотиви з дачного життя перетворюються у цілі оповідання з життя дружньої родини.  Летять у світ «Білі птахи» Софії Атлантової, хвилює своїм теплом «Портрет бабусі» Дар’ї Епіхіної, красномовно розповідає про затишок «Бабусіна дача» Германа Кліменка.  Доповнює експозицію декілька творів Н.Волобуєвої, де відокремлюється її «Автопортрет». Художниця присвятила своє життя іконопису, і відома сучасному глядачеві персональною виставкою творів присвячених темі АТО. Приємно вражає несхожість, особлива родзинка, притаманна кожному автору.

Наталія Євгенівна розповіла, що для цієї виставки були підібрані роботи, які створювалися в родинному оточенні, інколи в гострій для художника ситуації. Особливо це стосується автопортретів. Писати портрет іншої людини (з якою не пов’язаний родинними відносинами), з одного боку, - простіше, а з іншого, – неабияк важче. Тут потрібна особлива делікатність, інтимність душевних взаємовідносин. Наважитися на створення портрету своїх рідних не так просто, бо творчий авторитет батьків стає перешкодою до власного художнього процесу. 

Але представлена виставка показує як з генами людина отримує не тільки творчі здібності, водночас формується яскрава індивідуальність. Саме такими  є кожне покоління рідних, але різних художників династії Волобуєвих- Яблонських. Так, зберігаючи родинні цінності та створюючи власні творчі надбання, кожен з представлених засяяв своїм світлом на творчому Олімпі української культури. 

На виставці немає парадного пафосу, навпаки - автори запрошують зануритися у специфічну атмосферу буденного життя, де живопис переплітається із побутом, створюючи водночас особливий стан довіри та сердечності.  Міцні родинні відносини, любов до мистецтва та слугування українському народу притаманні цій дивовижній родини митців. І якщо говорити про незалежну Україну, про оту українську національну спільноту, яку ми виборюємо, то потрібно орієнтуватися на такі родини, бо саме на них тримається шляхетність та порядність істинного українства.

 

 

   Вiдкриття виставки

 

 

   Н. Волобуeва "Автопортрет"                 Е.Е. Волобуeв "Автопортрет"

 

 

   О. Яблонська "Лава"