Людині з великої літери присвячується

З метою організації підготовки до відзначення 130 річниці від дня народження видатного скульптора та кінорежисера Івана Кавалерідзе до міста Ромни завітали поважні гості на чолі з депутатом Верховної Ради України Георгієм Мепаришвілі. Урочисто на кордоні з хлібом сіллю на українському рушнику, зустрічали представників Грузинського на Сумського земляцтв секретар міської ради Валерій Мицик, начальний внутрішніх справ міськвиконкому Оксана Кужель, . З перших слів було зрозуміло, що ім’я видатного скульптора, актора, режисера, заслуженого актора України з грузинською краплиною крові, дорого й чтимо учасниками зустрічі.   

Іван Петрович Кавалерідзе народився на Роменщині в хуторі Ладанському (Нині Новопетрівці), куди були привезені бунтарі грузини генералом Ладанським у середині 19 ст.. Серед них був Васо Кхварідзе з відомого грузинського князівського роду. Після його одруження з місцевою красунею Килимою Кухаренко народився Іван. А в окрузі з’явилися дивні прізвища родин Чоні, Орбелані, Цикарідзе в яких народжувалися діти кавказької зовнішності.  Могутні творчі паростки були прищеплені Івану ще з дитинства, бо він полюбляв ліпити різні фігурки з глини, а його  дядько С.Мазаракі це помітив.   Так почалося формування мистецьких поглядів Івана Кавалерідзе. 

Наше місто пишається важливим періодом  в житті І.Кавалерідзе, де він жив і творив протягом 1918-1927 років. Саме роменський період Іван Петрович вважав щасливим у своєму житті, бо тут зустрів перше кохання від якого народилася донечка Євгенія. Саме в цей плідний час він звертається до творчості Кобзаря і створює перший монумент у світі саме в рідному місті,  відкриття якого урочисто відбулося у 1918 році. Очолює товариство охорони пам’яток старовини, засновує драматичний гурток. По суті з нашого славетного місця пішла стезя Кавалерідзе актора, драматурга, режисера. У  1925-1930роки він був головним режисером робітничо-селянського театру, який став осередком культурно-мистецького життя округи. По суті почалося формування акторських здібностей Івана Кавалерідзе.  Він приймав активну участь у духовному житті міста викладав у декількох школах малювання та дорученням Роменського ревкому був призначений засновником Роменського краєзнавчого музею разом з не менш видатним нашим земляком Миколою Макаренком. 

Занурений ідейно у створення нового суспільства Кавалерідзе задумує і встановлює своїх відомих монументів Героям революції «Закутий Прометей» та «Розкутий Робітник». Працює над участю у конкурсі на створення пам’ятнику княгині Ользі, і перемагає.  У свій 90-й ювілей І.Кавалерідзе висловив побажання передати Ромнам свої творчі доробки для створення художньої галереї, були відібрані твори, документи, складений список. Але не все склалося, як гадалося… Слава Богу що відкрилися Музей-майстерня на Андріївському узвозу та скульптурна галерея в Сумах, чимало його творів було придбано для Музею сучасного українського мистецтва в Києві. А Ромни пишаються куточком його пам’яті в найкращому краєзнавчому музеї України, де зберігаються його особисті речі, документи, твори.

Делегація на чолі з секретар міської ради Валерієм Мициком головним архітектором Юрієм Літвиненком, начальником відділу культури Тетяною Балябою, головним редактором альманаху «Ромен» Віктором Клейнихом  звершила екскурсію по місту, з покладанням квітів до пам’ятника Т.Г.Шевченку, Небесній сотні, милувалися соборами, унікальним місцевим парком, каштановими алеями, які надають особливої краси обліку міста. 

Делегація в составі Валентини Єфремової (члена правління Сумського земляцтва), депутата Верховної Ради Георгія (Хвича) Мепаришвілі, Малхаза Буджиашвілі, Тоні Буджиашвілі, Каха Гегучадзе (представників Грузинського земляцтва в Україні) висловили сподівання про подальше зміцнення відносин між двома братніми народами,  які поєднав своєю духовною та творчою силою Іван Кавалерідзе. Щоб відчути його палке прагнення  створення незалежної вільної України досить звершити віртуальну подорож в його творчому спадку. Дійсно, монументами Кавалерідзе говорить українська спільнота, а герої його фільмів свідчать про стійкість гордого, шляхетного грузинського народу який виборював своє незалежне існування. 

Відбулася і прес-конференція де було згадано про вклад Івана Петровича Кавалерідзе в культуру України та зміцнення дружби між грузинськими та українськими братніми народами. Запропоновано внести пропозицію до уряду України про відзначення ювілею І.Кавалерідзе на державному рівні, знайти грузинське місто для укладання угоди з Ромнами, відкрити Художню галерею імені видатного земляка, провести наукову конференцію, влаштувати конкурс рефератів для учнівської молоді, відкрити виставку екслібрисів, випустити ювілейний буклет. Так ім’я українського  митця, який писав у спогадах: «Моє життя ніколи не було легким, але завжди, до останнього подиху, я служив рідній Україні і моєму багатостраждальному народу. Я вірю, що настане той час, коли про мене скажуть добре слово.» -  спонукало учасників до створення оргкомітету по святкуванню ювілейної дати І.П.Кавалерідзе.

«В мистецтві половину успіху залежить від того, настільки ти є людиною» - стверджував Іван Кавалерідзе. Життя підтверджує, що це дійсно так. Людині з Великої літери присвячується.

 

 

 

 

 

Валентина Єфремова землячка. 

Фото автора