Мене ще згадають добрим словом...
Так казав український Мікельянжело, Іван Петрович Кавалерідзе (1877-1978) при нашій зустрічі у далекому 1977 році...
На Байковому цвинтарі, який отримав назву від призвища генерала Байкова, героя Вітчизняної війни 1812р, відбулася церемонія по вшануванню пам*яті І.Кавалерідзе приурочена до 130 річниці з дня його народження. Ювілей відомого скульптора, кінорежисера, драматурга, народного артиста відзначали в Україні на державному рівні. У Києві, Сумах, Одесі, Ромнах відбулися круглі столи, конференції, художні виставки, круглі столи, обговорення у бібліотеках, учнівська молодь залучилася до написання рефератів, робила селфі біля монументів, створених І.Кавалерідзе.
Дякуємо Олександру Юніну генеральному директору Музею-майстерні І.Кавалерідзе за іниціативу та всім хто приєднався віддати дань шани та поваги геніальному митцю, який стояв у витоках української національної ідеї.
З нами був Черезвичайний та Повноважний Посол Грузії в Україні Міхаїл Уклеба, аташе по культури Посольства Зураб Топурія, голова правлння Сумського земляцтва Іван Ришняк, Олександр Юнін з науковцями та працівниками свого колетиву. Приїхали і шановні земляки з Ромен: секретар міськвиконкому Валерій Мицик, головний архітектор Юрій Літвиненко, в/о начальника відділу внутрішньої політики Ольга Бондаренко. краєзнавець і патріот Роменщиши Сергій Козлов. Урочисті корзини з блакітно-жовтими хризантемами від КМДА та Музею-майстерні, квіти від земляеів прикрасили меморіальний куточок з бюстом І.Кавалерідзе (скульптор Р.Синько)... Згадали долю та творчисть Івана Петровича, читали вірші, запалили пам*ятну свічку, поклали пасочку...
І.Кавалерідзе народився у селянській родині від грузина Петра Кавалерідзе та української красуні Килини Кухаренко, на хуторі Ладанському Роменського повіту 13 квітня 1877 року, але за повіррям, що ця дата не приносе щастя, записали малюка 14 квітня. Вплив дядька археолога Сергія Мазаракі відіграв вирішальну роль у формуванні світогляду майбутнього митця..
Іван Кавалерідзе жив мистецтвом, творив заради процвітання культури України, дійсно його монументами говорить держава, а його кінострічками промовляє душа народу. Він впевнено йшов своїм шляхом крокуючі до незалежного майбутнього свого народу, долаючі зневагу уряду та переслідування за національні погляди.
Мистецтво дарує радість і щастя, так казав Іван Кавалерідзе самовіддано слугував мистецтву, вмів вирулювати переходячі з одного виду мистецтва в інше під час конфліктів з урядовцями. Його незламний та волелюбний характер втілювався в потужні художні образи де головним героєм була людина з великої літери. Досить назвати Ярослава-Мудрого, Сковороду, княгиню Ольгу, Т.Шевченка, десятки літературних, театральних діячив, узагальнених образів людини стверджувача моральної сили та величі духу. Новатор українського кінематографу створив фільми епохального змісту «Злива», «Прометей», «Коліївщина», «Перекоп», «Штурмові ночі» та ін. В цих творах вирує історія без прикрас, сповнена асоціативних, героіко-монументальних, драматичо-виразних сцен і образів. Знайдені форми, ракурси, жести, посадка голови, погляди унікальні за своїми творчими знахідками. Фільми Кавалерідзе можна переглядати не один раз і знаходити нові родзинки в яких відчувається рука великого Майстра. Він вмів бути красномовним і будував кадри в кіно як скуптор, лаконічно, змістовно, завершено. Скульптор і водночас кінорежисер коронував своїх героїв потужною динамікою де проявлялась глибина характерів, яскрава виразність. Кавалерідзе вмів здивувати, схвилювати і одарити невичепною радістю...
«Найщасливіший день сьогодні – бо я є і живу», - казав мистець. Відчуваємо його піднесений настрій і подих краси ми й сьогоді, бо світло Прометея тільки розгорається....
I.Кавалерiдзе бiля п-ка Сковороди
Посол Грузii в Украiнi М.Уклеба, I.Рiшняк, Г.Синько, В.Мицик, В.Eфремова, Ю.Литвинеко
Валентина Єфремова землячка.
Фото автора
19.04.2017