Бути на землі світанкам...

 

«Мои мечты и чувства сотый раз 

Идут к тебе дорогой пилигримов..»

Вильям Шекспир

Любов до своєї держави можно довести тільки конкретними справами, яскраві лозунги, формальні пропозиції вже не спрацьовують... Нам доводитьяся жити в часі змін на шляху державотворення незалежної української спільноти. Прикладом пробудження національної свідомості, прагненням поєднати суспільство засобами мистецтва є творчість сучасних українських художників. Саме до такої творчої спільноти відноситься Олексій Георгієвич Томін (1961-20016),  мистецька спадщина якого заслуговує особливої уваги.

Згадався вірш Й.Бродського «Пилігрими», в якому як для мене, у всій повноті розкривається багатограність творчого уявлення Олексія Томіна. Поет стверджує  «И быть на земле закатам и быть на земле рассветам...» говорячі про самовідданих преселенців пилігримів, які прибули до материкової Амарики заселеної індійськими племенами.   «Батьки пілігрими» все зробили для збереження своєї мови, традицій культури свого народу, свободи свого віросповідання.

 Так і Олексій почесно виконав свою місію на землі,  закарбовувавши на своїх полотнах гуманний світогляд, духовність, традиції українського народу, його історію і мальовничу красу рідної землі. Він був вільним художником не гнався за нагородами, лище чесно робив свою справу до якій був покликаний з народження.

Як поділилася спогадами його дружина Любов Томіна, Олексій був дуже працелюбною людиною. Він увесь час малював, блукаючі думками то сторінками історії Київської Русі;  то занурювався у мифологію, народні обряди; то шукав образи у біблійних оповіданнях. В уявленні художника виникали середньовічні композиції, мотиви з козаками Мамаями, героями часів козаччини, християнськими персонажами, образами літературних творів О.Гріна, О.Булгакова, театральними сценками. Збереглися тисячі етюдів з яких народжувалися картини великого розміру. Ракурси створених узагальнених персонажей завжди були складними, вони жили, діяли в іллюзорному оточенні таємничих легенд чі знайомих казкових оповідань. Творче уявлення митця завжди будоражило його духовний стан і буквально на очах з*являвся завершений твір. 

О.Томін постійно розвивав свій інтелектуальний рівень, зачатки якого були закладені з дитинства. Батька збирав книги з мистецтва, возив його по музеях, художнім галереям, все це сприяло формуванню його як художника. Врешті батько віддав його навчатися до художника М.Осташинського де розкрилися творчі здібності Олексія. Після закінчення Київського промислового технікуму (тепер Інститут декоравно-прикладного мистецтва і дизайну ім.М.Бойчука) він продовжив навчання у Київському державному художньому інституті (нині Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури) і отримав кваліфікацію архітектора. Свій шлях у мистецтві Томін прокладав через різні види творчої діяльності: робив вітражі, монументальні розписи, іллюстації до літературних творів, експериментував з різними живописними техніками. Так остаточно сформувався його власний мистецький стиль.  

І ось перед нами твори сповнені радісного стану, виконані талановитим і спостерегливим митцем. Томін реаліст, але його персоналії живуть в іллюзорному світі, лише конкретні акценти переносят наше уявлення до тієї чи іншої епохи. Художник мав архітектурну освіту, тому завжди в мотивах з храмовими будівлями використовував достовірні архітектурні деталі, які надавали картинам особливої родзинки, замилування.

 Чуйний характер митця уловлював коливання природи, так народжувалися сходи та сутінки, сонячні полудні в яких м*якими полутонами дихали тіні. Обрані мотиви  завжди були сповнені романтичного настрою де у весняних чи осінніх мереживах дерев вирував простір, а зимові пейзажи вражали білосніжним покровом, мов благословення Божої Матері. 

О.Томін мав власне сприйняття світу, та по своєму зображував вагомі історічні події. Такими є серія робіт присвячених Київської Русі та Козацької доби сюжети і герої яких узагальнені як на картинах: «Лучник», «Сотник», «Погоня», «Полювання», «Турнір» та ін.. Драматичні сюжети Томін наповнює красивими ракурсами коней наповнюючі простір неймовірним рухом, динамікою. Кожна деталь озброєння, одягу, орнаменту, прапори мають музейну достовірність. Тому фігуративний живопис митця  має потужну емоційну хвилю.  

Пейзаж з усіма коливаннями сходів та заходів займає особливе місце у творчості митця. Це підтверджують картини «Сутінки в лісі», «Вогні собору», «Зимовий вечір, дальні Печери», «Тіні осені». Ранкові метаморфози милують око позитивом вишуканої палітри  «Успенського собору вранці», «Березах», «Весні на Покровській вулиці». Безумовно митець має природний дар бачити оточуючу красу і  вміння створити неповторний творчій образ. Особливої магічної краси сповнені «Дзеркальна пристань», «Біля старого готелю», «Золоті ворота». Художник намагається наповнити звичайні побутові сценки особливим душевним теплом та спокоєм на таких картинах як «Парк Шевченка, шахисти», «Ботанічний сад, квітковий базарчик» або «Подільській трамвайчик».

Олексій киянин, він виріс в оточенні сакральних пам*яток столиці України, знав його унікальні краєвиди, вмів підкреслити красу величного мегаполіса. Вдумливий художник звертається до витоків історії України і створює свій літопис ставлячи акценти на темах: міфологія, трипілля, християнство, козаччина, «Княжий двір», «Київ історичний». 

 Разом з художником ми звершуємо подорож по Києву, вивчаємо його історію, милуємося соборами, величними площами, затишними подвір*ями.  Мистецькі прийоми якими користується художник підтверджують самобутність київської малярської школи, в якій зберігається академічний напрям з привнесенням імпресіоністичного бачення автора. Прозора палітра наповнена чуйними світло-тіньовими бліками, в яких пульсує життедайна енергрія митця.

 Творче підгрунтя художника будувалося на роздумах, спостереженнях під час подорожей, висновках від прочитаних книг. Переломні моменти, драматичні події в житті нашого суспільства знайшли відображення в картинах із узагальненими образами учасників «Майдану», «Неспокійного Хрещатика», «Дня Києва» та ін. Його реакція на створений в уявленні сюжет була миттевою, художнику хотілося змінити світ на краще, і він наповнює свої картини сонцем, світлом та сердечним теплом.

 Філософське омислення світових культур втілилося в образи Античності, роздуми над народниими традиціями породили картини з русалками, лісовими мавками, феями. вивчення культури італьянського народу виплеснулося динамичними композиціями з венеціанськими карнавалами, подорожами  Одисея та Дон-Жуана.  Неймовірно красиві німфи підкоряють своєю юністю, грайливістю, шармом саме такою є серія картин «Ню».   

Томін був генератором позитивної енергії і гармонії кольорової палітри. Свої емоції він щедро передавав людям, створюючі діалоги, цілі оповідання, в яких вирують почуття і глибокі знання. Він мислив європейськими категоріями і знайомив глядача із столичною Україною. Художник вдало перекидав мости між епохами створюючи історичну канву великої європейської держави – України. Перед нами образо інтелектуальної жінки, рішучої княгині Ольги, образи християнських персоналій, ватажків козацтва, які сприяли не тільки збереженню териториального устрою України, а й робили все для її духовного, культурно-мистецького розвитку. Так стилістично і коцептуально побудувалася творча спадщина митця, як заслуговує окремого дослідженння.

Томін вільно володів різними видами мистецтва: станковим та монументальним живописом, графікою, робив вітражі, писав ікони, вдало використовував дерево, всюди вкладав свою душу і серце.

ми бачимо впевненого художника, який має власний живописний стиль, глибокі філософські погляди, любов до  історії свого народу. Пейзажі його провідний вид творчості, хоча в багатьох фігуративних композиціях ми теж бачимо професійність і самобутність митця. О.Г.Томін відійшов у вічність у розквіти свого життя. Виставка свідчить про високу культуру художника, неймовірну працездатність, любов до життя. Виникає враження, що він поспішав жити...

Звернемося до історії з пиліримами. Коли переселенці у 1620 році оселилися у штаті Массачусек і створили там свою колонію, вони започаткували День Подяки який став частиною культурного життя США.  «День подяки» створила через ретроспективну виставку із 130 творів Олексія Георгійовича Томіна його дружина Любов Томіна та двоє його синів. Відвідайте виставку «В майстерні художника» яка розташувалася в Мистецькій галереї на Драйзера №6, де вирує справжне мистецтво сповнене краси та позитиву.