Митець який понад усе любив Україну…

Село В’язове Конотопського району Сумської області вмістило в собі весь світ Великого українця, нашого земляка, співця правди й волі, мислителя, народного художника, лауреата Національної премії ім.Т.Шевченка, педагога, людини сповненої вселенської любові - Миколи Андрійовича Стороженка (1928-2015). Саме тут відкрився Меморіальний комплекс присвячений 90-річниці з Дня народження шановного земляка.

В цьому мальовничому селі у в родині трудівників народився майбутній геній. Саме до рідної землі Стороженко і повернувся унікальним Музейним комплексом, створеним його талановитим учнем Олександром Цугорко. Земний шлях М.Стороженка закінчився, але його творчі надбання які стали бестселером українського мистецтва, взірцем педагогічної науки,  новим осмисленням Кобзаревої спадщини. Багатогранність його творчого дару вражає художник творив у галузі монументального мистецтва (де опанував старовинну гарячу енкаустику), станковому живописі, іконописі, графіці. Стороженко постійно шукав нову образність, був експериментатором в різних видах образотворчого мистецтва. Кожен новий твір це завершена образність, велич духу, краса душі, освячення почуттів.

Творчий шлях митця підтверджує біблійна істина з Першого послання Святого апостола Петра де сказано: «Служить один одномукожентим даром, якогоотримав, як доморядникивсілякоїБожоїблагодаті...".

Микола Стороженко жив і творив у власно створеній мистецькій царині, безкорисно, самозабвенно, з вірою у незалежну Україну. Він був сіячем гуманних ідей, сповнений шляхетності і неймовірного оптимізму. Сказане митцем слово було виваженим і спрямованим на підтримку інших, наповненим прагненням навчити, принести користь. Стороженко не просто навчав він виліплював фахівців, виховував громадян своєї держави.

Все вище сказане підтверджує музейна експозиція, створена з використанням сучасних технологій, високої культури оздоблення експонатів, неймовірною сердечністю та бажанням увіковічити ім’я свого вчителя. Кожна локація розповідає про окремий період життя та етапи творчості М.Стороженка. Оригінальна подача експонатів з підсвіченням створила живе дійство у якому яскраво промовляли унікальні арт-об’єкти. Вдало розставлені важливі акценти: вдячність батькам, любов до родини, переживання важливих сторінок історії українського народу, власне тлумачення Кобзаревої спадщини. Представлені твори розкривають геніальність творчого дару Миколи Стороженка. Перед нами художник який довершено володів академічним малюнком, вільно створював складні багатофігурні композиції, майстерно ілюстрував казки, був самобутнім інтерпретатором української літературної класики. Експозиція вдало передає світло, яким була наповнена душа Миколи Стороженка.

Гармонійний творчий синтез академічного та релігійного, власне  тлумачення біблійних істин надали можливості Стороженку створити вагомі монументальні твори сакрального напряму. Образи святих, ангелів, архангелів у церві Миколи Притиска вражають динамікою складних ракурсів, глибоким духовним наповненням. Всі свої творчі знахідки він передавав через навчальну програму «Іконостас» та учбовий процес створеної майстерні живопису та храмової культури в НАОМА. Збагнути велич переданих образів не просто, але факт остається фактом, митець залишив унікальну творчу спадщину, яка виводить його у ранг видатних діячів культури та сучасного мистецтва України та світу взагалі.

Окремі слова подяки хочеться висловити дружині Миколи Андрійовича Раїсі Олександрівні. Бо саме вона була отим надихачем, слухачем, вірним люблячим порадником своєму чоловіку. Маючи непересічний літературний дар вона зуміла стати важливим консультантом його друкованих доробків. Постать української гонорової красуні  з пронизливим поглядом став основою жіночих образів М.Стороженка. Саме вона і стала Берегинею творчої спадщини свого чоловіка, бо вірила в його унікальну місію на землі.

Урочиста програма на святкуванні ювілею М.Стороженка була наповнена неймовірною любов’ю односільчан, які доклали чимало зусиль для його проведення. Десятки аматорських творчих колективів наповнили концертну програму життєдайною динамікою та радістю. Декілька шкільних автобусів привезли з навколишніх сіл учнів. Майоріло він національного одягу, який підкреслював значення події для українців. Теплі слова були сказані головою Конотопської райдержадміністрації Миколою Горбенко, та його заступником Тетяною Шарудило. Була посаджена липова алея на честь виданого земляка, до якої долучилися його учні та колеги по творчості. 

Розмай творчих колективів прикрасив захід мальовничою мистецькою програмою. Народні пісні, які так любив М.Стороженко, створювали особливу ауру шанування та святкового настрою. Вихованці Конотопської художньої школи влаштували майстер-класи малюнку, народні умільці створили виставку вишиванок, різьблення, плетення, народних картинок, живопису. Зі Львова приїхав заслужений артист України лідер групи «Хорея козацька» кобзар Тарас Компаніченко, пісні якого створили духовний міст з небесами. 

Колектив делегації Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури очолив ректор вузу народний художник України А.Чебикін. У Книзі відгуків він висловив подяку керівництву і громаді села В’язове за ініціативу створення Музейного комплексу, на честь видатного українця, земляка, педагога, художника. Дійсно зроблена грандіозна справа, на Україні таких музеїв немає. 

До делегації з столиці приєдналися представники "Сумського земляцтва у місті Києві" екс голова м. Конотопа Г.Василенко, члени правління товариства В.Єфремова, Н.Бова, С.Ярешко, Л.Шендрик. Приємно констатувати, що М.Стороженко приймав активну участь у виставковій діяльності нашого товариства.

Микола Андрійович любив цитувати Кобзаря, знаходячи життєві пророчі поради. Він поспішав жити, страждав від сучасної системи, палав прагненням змінити життя на краще. Понад 250 років віршу "В казематі.." зміст якого актуальний й сьогодні. Кобзар писав "Ох, не однаково мені..." не однаково було Миколі Стороженку, не однаково й нам сьогодні живущим. Тому ми сьогодні причащаємося з життєдайної криниці Миколи Стороженка, яку він наповним глибоким тлумаченням місії людини на землі. 

 

Валентина Єфремова землячка, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України.

Фото автора

 

 

  

 

 

 Банер на трасi

 

  Вдова та брат М.Стороженка розрiзают стрiчку  

 

 Святкування на честь ювiлею М. Стороженка