Максимум віддачі Веніаміна Заславського

 
Життя прожити не поле перейти, стверджує народна приказка. Сьогодні розмова піде про художника, який у розквіті творчих сил відзначає своє 85-річчя з дня народження. Веніамін Фішелевич Заславський народився у передвоєнні роки, точніше 1 травня 1936 року…. На його долі, як і всього українського народу, відзначилися трагічні події Великої вітчизняної війни, голод і не прості часи розбудови соціалістичного суспільства.
Потяг до мистецтва він відчув з дитинства коли у 1946 році почав навчатися в ізостудії Київського будинку піонерів. Пройшов шлях мистецької науки в художньому училищі, згадує наставників, які вплинули на самому початку його творчості.  В.Заславський відслужив армію, і після демобілізації вступив до Київського державного художнього інституту. Таким чином  Веніаміну Фішелевичу вдалося увібрати академічну художню школу від вже відомих художників І. Штільмана,  М. Глущенка, Б. Костецького. З вдячністю він згадує вчителів В. Забашту, Б. Піаніду, М. Попова, П. Басанця, С. Подерв’янського поруч зростала його майстерність. Вище названі художники своєю творчістю увійшли у золоту скарбницю українського мистецтва.  А нам залишається лише подякувати долі за їхню роль в творчому становленні В. Заславського. 
Результат ми бачимо в ретроспективній виставці що відкрилася в галереї КОНСХУ «Митець», яка була присвячена до 85 річниці з дня народження художника. В галереї було сформовано декілька окремих локацій, які демонстрували різнобічність таланту ювіляра, на одній із яких були представлені твори його доньки Тетяни Заславської. Її твори в різних техніках говорять про самобутній талант художниці, яка вміє своєї наповнити киснем та простором свої картини, будь то акварелі чи батик. Кольорова гама врівноважена і наповнена суто жіночий ліричним настроєм Приємно відзначити, що творча династії родини Заславських впевнено зайняли своє місце в історії українського мистецтва.
 
До творчості В.Заславського мене привернув О.Масик. Він багато розповідав, про їхні зустрічі на пленерах у парку Нью-Йорка, куди приїздив с України Веніамін Фішелевич. Так я почала слідкувати за творчістю цього плідного живописця з неординарною біографією. Твори які він подавав на тематичні виставки Національної спілки художників України завжди відокремлювалися від інших щедрою живописною палітрою, вдалими композиціями, душевністю. Картини запам’ятовувалися і ставали частиною не тільки мого життя, а й багатьох шанувальників живопису Заславського.
Творчий шлях В. Заславського наповнений вагомими подіями, серед яких слід відзначити творчу діяльність в Київському театрі оперети (з 1967 по 1981 роки) як художника-постановника спектаклів. Цей період був неймовірно плідним і вплинув на формування світогляду та художника та його тяжіння до філософського тлумачення життєвих подій. «Батько багато подорожував особливо під час гастрольних театральних сезонів. Він завжди привозив купу нових етюдів, замальовків в яких вирувало життя», - поділилася спогадами донька художника Тетяна Веніамінівна.
Митець оформив 70 вистав, серед яких 40 у Київському театрі оперети, а 30 у різних країнах серед яких найбільше у Польщі та Словаччини. Слід назвати такі вистави, як  «Весела вдова» Ф. Легара, «Поцілунок Чаніти» Ю. Мілютіа, «Літаюча миша», «Ніч у Венеції», «Циганський барон», «Вільний вітер» М. Дунаєвського, частково представлених на виставці. У розмові Веніамін Фішельович згадав вплив на його творчість Д. Лідера, внесок якого в історію становлення українського театру був вагомим. «Саме від нього передалося тяжіння  Заславського до філософського тлумачення художніх образів, перевага духовного над матеріальним», - зазначив голова секції графічних мистецтв КОНСХУ заслужений художник України М. Кочубей.
 
Поруч з головною діяльністю в театрі В.Заславський розвивався у живопису як яскравий представник реалістичного напряму. Подорожуючі закордоном, він вивчає культуру різних народів, але Меккою його творчого кредо залишається Київ. Саме тут серед пам’яток вікової історії, національної забарвленості сформувався його світогляд, любов до України, національних святинь. Так народилися серії знакових панорамних  картин на Андріївському узвозі, Володимирській горі, Києво-Печерській лаври, величного Дніпра, наповнених самобутньою красою, життєдайною енергетикою. Мрійник і романтик створює інтригуючи композиції з неординарними ракурсами які надають картинам казковості та таємничості. Таким є Маріїнський палац, Золоті ворота, Андріївський собор місця поклоніння туристів.
 З 1968 року Заславський брав участь у Республиканских та закордонних виставках, відвідав чимало різних країн світу, серед яких Польща, Грузія, Словаччина, Ізраїль. Таким чином він не тільки позиціонував українське мистецтво закордоном а й збагачував свій творчий арсенал новими враженнями. 
В творчий біографії В. Заславського понад десяти персональних виставок, п'ятнадцять   років він  був старшим викладачем Української академії мистецтв, став членом Національної спілки художників України, членом Національної спілки театральних діячів України. Веніамін Фішелевич заслужений діяч культури Польщі, має чисельні Почесні грамоти, Подяки. Відзнаки.
 
В.Заславський по натурі подорожній з філософським забарвленням. Він легкий на підйом і долає тисячі кілометрів для досягнення своєї творчої мети. «Мистецтво вимагає від художника повної віддачі. Тому я працюю щоденно і ставлю перед собою завдання, розповів у бесіді Веніамін Фішелевич. А виставка до ювілею митця показала, що така працездатність помножена на природній живописний дар художника приносить плідні результати. Доречно назвати серію картин «Історичного Києва» наповнених особливою магією піднесеного настрою. Запам’ятовуються його твори закордонного періоду з унікальною серією вулиць старого Єрусалиму, Стіною плачу, екзотичним морським узбережжям.
 «Я неодноразово бував в Ізраїлі, США,  вивчав культуру, пізнавав народні звичаї, малював  унікальні краєвиди з натури. Мене цікавлять оригінальні ракурси, яскраві мотиви, характерні обличчя людей. Важко підрахувати кількість створених картин. Чимало куплено, подаровано, залишено у музеях, галереях приватних колекціях. Для мене творчий процес має особливе значення, це стан магічної медитації, коли головним партнером є палітра та художній образ, який володіє мною в даний момент, поділився у розмові Веніамін Фішелевич зазначив, що для нього сам творчий процес має особливе значення, бо у процесі написання картини виникає стан медитації та повної віддачі емоцій. 
Веніамін Фішелевич зумів увібрати найкраще від улюблених вчителів: філософські роздуми неповторного Д. Лідера, чистоту палітри від аристократу духу І. Штільмана, жанровість В. Костецького, працездатність невтомного В. Забашти. А творчі поїздки закордоном збагатили його уявлення про самобутню культуру інших народів. Все це помножене на неймовірну працездатність наповнюють твори ювіляра високою культурою, глибоким інтелектом, любовью до оточуючого світу.
І кожного разу  починаючі з 1967 року, коли В.Заславський почав приймати участь у культурно-мистецькому житті столиці і по сьогодення, художнику є чим здивувати прихильників свого таланту. Вітаючи Веніаміна Заславського з ювілейною виставкою, побажаємо подальшого творчого натхнення та міцного здоров’я.    Впевнена, що художник ще здивує нас своїми новими своєрідними сагами з життя.
 
Валентина Єфремова мистецтвознавець, заслужений працівник культури України. Фото автора та галереї «Митець».
 
 
     Бiля картин Тетяни Заславської
 
 
 
    Батько та донька Заславськi на вiдкриттi виставки
 
 
 
 
      Вавел над Вiслою, Кракiв
 
 
 
      Вулочка Eрусалиму
      
 
 
 
      З театральноi творчостi Заславського
 
 
 
 
      Лавра з мосту Патона
 
 
 
      Свято орхiдей