Болгарська весна 2018

Спокон віку люди тяжіють до прекрасного. Заради самовираження своїх творчих емоцій вони роблять несподівані кроки, проходять випробовування, шукають художні образи долаючи муки творчості… Життєдайною криницею з якої черпають натхнення художники є історія людства сповнена доленосними подіями. До одного з таких явищ відноситься визвольна боротьба болгарського народу від Осьманського ярма.

Посольство Болгарії в Україні на чолі з Надзвичайним та Повноважним послом Болгарії в Україні Красіміром Мінчевим, Асоціація болгар України яку очолює Антон Кіссе, Товариство болгарської культури «Родолюбіє» та художня галерея «Митець» директор Ганна Лавреха влаштували мистецьку виставку «Болгарська весна» присвятивши її 140-річниці від визволення Болгарії від Османського іга. 

На виставці були представлені роботи відомих болгарських художників (Йордана Мажлекова, Івана Стоянова), українських митців, які мають болгарське походження (Лариси Пуханової, Володимира Філатова, Олександра Кари, Павла Баламаджі, Івана та Злати Шишман, Петра та Лариси Чакір, Ганни Харченко-Баламаджі) та художників, які щиро люблять Болгарію, неодноразово бували та писали мальовничі болгарські краєвиди (Олексія Возіянова, Віктора Медведєва, Оксани Стратійчук, Віталія Призанта, Ганни Примакової, Олексія Бідношея, Оксани Картавцевої, Вадима Жуковського, Тетяни Діденко та Ольги Шишман). Загалом твори двадцяти трьох художників розповідають сагу про життя, боротьбу, народні традиції і уподобання болгарського народу. Пейзажі, натюрморти, сакральні пам’ятки  сотні яких побудовані ще до нової ери, розповідають про самобутній історичний розвиток болгарської культури з давнини по сьогодення. Твори сповнені національного характеру, внутрішньої сили яка так притаманна вільнолюбному болгарському народу.

Що ми знаємо про Болгарію? Чому саме визволення від Османського ярма має особливе значення для мужнього Болгарського народу? Відкриємо завісу історії. Болгарія розвивалася під подвійним гнітом: з одного боку турецька влада, з іншого - грецька патріархія. Тому з давніх часів національно-визвольний рух цілком притаманний  болгарському народу, але свого апогею він набрав в середині ХІХ  століття. Свою боротьбу болгари направили на захист рідної мови, національної школи, незалежної від грецької патріархії церкви. Тому хрещення Болгарії  царем Борисом у 865 році надало розвитку болгарської культури нового імпульсу. Християнство з неймовірно плідними Візантійськими традиціями рясно увійшло в духовне життя болгар.

На підґрунті народних звичаїв, фольклорного та літературного надбання виникло самобутня болгарська культура. В народній творчості проявилися яскраві кольори, одяг прикрашений вишитим мажорним орнаментом мав ознаки бойового характеру. А темпераментний жвавий характер болгарських жінок розкривався в  яскравих хустках які традиційно прикрашалися живими квітами. 

 Серед народу були розповсюджені маленькі оркестри, які виконували мініатюрні твори від вальсів до мазурок та польок, привносячи в життя радісний настрій.  Окремі святкування присвячувалися вогню, трояндам де влаштовували театральні вистави сповнені здорового гумору, іскрометних танців. Все це яскраво розкрили у своїх творах «В’язальниці» або серії композицій на тему «Бесарабського весільного обряду» Петра Чакіра; народні мотиви озвучив у сповнених філософського змісту картинах «Містерія води» та «Рідна хата» Олександр Кара. Краса старовинних орнаментів розкрилася у геометричних композиціях Івана Стоянова. 

Численні туристи приїздять на Чорноморське побережжя Балканського півострова відчути національний колорит та помилуватися екзотичною красою місцевих краєвидів. яку надають Гори Мусала, Витоша, масив Пирин, суднохідна і мальовнича ріка Дунай. Крім того в Болгарії збережено сотні пам’яток побудованих до нової ери, які приваблюють своєю особливою красою і таємничістю. Досить назвати величну картину Олексія Бідношея «Асенова фортеця». 

Окрасою виставки є пейзажі Тетяни Діденко, Вадима Жуковського, жанрові картини сповнені кодових знаків та символів Івана Шишмана та Оксани Стратійчук. Радісний весняний настрій передали на своїх творах художники Лариса Чакір, Оксана Картавцева, а панорамні пейзажі Віталія Пізанта хвилюють особливим мажорним настроєм. 

Художники зуміли поєднати сучасні технології з надбаннями історичних стилів та формувань суто Балканського напряму. На тлі змішаних стилів та композиційних прийомів засяяли авторські знахідки в яких відчувається відгук фаюмських наскальних малюнків, класика грецьких ордерів, високий дух ренесансу. В творах багато світла як на картинах Тетяни Кугай з Полтави, потоки сонця створюють надзвичайну життєдайну енергетику пейзажів Павла Баламаджи та Олексія Возіянова.  Картина «Спогади» Віктора Медведєва сповнена романтичного настрою, а панорамний краєвид під назвою «Сонячний подих дерев» Івана Шишмана спонукає до роздумів. За всім спостерігають святі Борис та Гліб, «Янгол», «Леда»  створені у бронзі відомим скульптором Володимиром Філатовим. 

Чимало спільних рис в історії українського та болгарського народів створюють своєрідну канву для прочитання сюжетів представлених творів. Насамперед, це прагнення незалежності, культурна, етнічна та мовна близькість, дружні відносини перевірені часом. Мабуть тому у вітальних промовах на відкритті виставки звучала готовність і надалі підтримувати подібні творчі заходи які сприяють збереженню дружби між нашими народами. 

Дійсно прийшла весна з її життєдайною енергетикою якою наповнені представлені твори.

 

Валентина Єфремова, мистецтвознавець, заслужений працівник культури України.