Україна в творах Георгія Пустовіта
Випадковостей у житті не буває, власний досвід кожного це підтверджує. Все, що може трапитися і трапляється з нами, бажаємо ми цьогочині – «запрограмовано» в нашій долі. Підтвердженням цього сталовідкриттяхудожньоївиставки "ГеоргійПустовійт. Скульптура", яке відбулося в приміщенні галереї «Митець» в День святкування Державного Прапора України.
Представлені твори не тільки розкрилитворчий шлях митця, який правдиво зафіксуваввагомі історичні події українського народу. Представлений каталог, упорядниками якого стали Сухоліт Наталія та Лариса Федорова (дружина Пустовіта), дизайн відомих митців столиці Андрія та Оксани Будників, доповнили не простий творчий шлях митця, в якому відбилися важкі часи німецької окупації, голод, долі репресованих патріотів України, період формування творчих спілок тамистецьких учбових закладів.
Відкриваючі виставку директор галереї заслужений діяч мистецтв України Ганна Лавреха розповіла, що при житті персональних виставок Георгія Пустовіта (1941-2018) не було, бо всі арт-проекти були спільними з батьком та братом, або іншими колегами з Національної спілки художників України. Тому представлена виставка має раритетне значення для всього українського мистецтва.
Георгій Гаврилович народився у 1941 році в Києві, успішно
закінчив факультеті скульптури Київського державного художнього інституту у 1964 році, відслуживу ланах Радянської Армії, а потімвсе життя пропрацюваву Живописне-скульптурному комбінаті у Києві. Він вільно володів різними видами образотворчого мистецтва, що підтвердили представлені на виставці скульптура,живопис та графіка,але пріоритет віддавав пластиці. Пустовіт відчував матеріал, тому кожен твір до якого доторкалися чуйні руки майстра,мав свої особливі риси виразності будь то бронза, шамот, дерево, мармур чи тонований гіпс.
«Нам було не просто створити концепцію виставки, тому ми пішли по шляху відбору самих характерних творів, які розкривали риси самовдосконалення митця, його світогляд, фаховість. Деякі твори ми представили вперше» - розповіла дружина митця Лариса Федорова. Вийшла така своєрідна розмова через художні образи наповненіукраїнською темою.
Глибинна національна свідомість Г.Пустовіта розкрилася в таких образах, як «Гайдамака», «Козак Мамай», «Михайло Грушевський», «Т.Шевченко» та ін. Відчувається київська школа мистецтва, яку Георгій Гаврилович отримав у спадок від батька та через творчість провідних педагогів Київського державного художнього інституту І.Плещинського, В.Касіяна, М.Лисенка, І.Макогона, В.Бородая. «Слід зазначити, що фігуративне-портретна скульптура Пустовіта, має ознаки власного творчого стилю. В цілому ми можемо підтвердити, що скульптор став яскравим продовжувачем академічної української школи», - зазначила заслужений діяч мистецтв України Аліса Забой.
«Наш родовід походе з старовинного козацького роду, з села Межиріччі на Черкащині,розповіла сестра Г.Пустовіта», - Оксана. Ця земля наповнена фактами з героїчного життя українського народу. Тому знакові образи часів коліївщини, гайдамаччини, героїчної козаччини, були близькі світогляду Георгія і він неодноразово звертався до них протягом свого творчого життя.
Період життя родини Пустовітів у Київі в будинку по вулиці Паньківській, де жив М.Грушевський, дозволив Георгію користуватися раритетною бібліотекою вченого, бачити речі музейного рівня, старовинний фарфор, меблі, раритетні книги. Все це стало вагомим підґрунтями, для формування художніх смаків Георгія та його особливого становлення до скарбниці національних цінностей українського народу. Тому тематика творів митцячастково обумовлена оточенням у якому виховувався майбутній митець.
Риси самовідданого служіння народу та батьківщині притаманні таким діячам як Т.Шевченко, М.Грушевський. Л.Українка вплинули на світогляд Г.Пустовіта і він звертається до тем, які формували незалежну українську спільноту. Пошуки нових образів підтверджених артефактами втілилися у програмні твори Пустовіта, які увійшли у мистецьку скарбницю незалежної України.
Г.Пустовіт бездоганно володів різними жанрами: портрет, станкова, меморіальна, монументальна, медальєрне мистецтво, скульптура малих форм підкоряли своєю завершеністю.Він мав творчий дар висловлювати свої почуття через пластику і збагатив українське мистецтво унікальними творами. Слід назвати меморіальну дошку Михайлу Грушевському з бронзи, встановлену у 1991 році на Володимирській вулиці, паркову скульптуру з пісковика Козака-Мамая, створену у 1998 році, серію пам’ятників присвячених визволителям часів Великої вітчизняної війни. Він вдало передавав внутрішню силу своїх героїв, як в образі Івана Драча погруддя якого створив у 1979 році. Поруч з реалістичними образами сповненими чуйності,такими як «Егле королева вужів» або «Валерія», ми бачимо суто національний образ вольової жінки-митця Лесі Українки датований 1991 роком.
В таких інтерпретаціях як «Спостерігач», «Крізь терни до зірок» або «Все бачить та мовчить» ми бачимо тяжіння до узагальнення форми, пошук символічного виміру який не підвладний часу. Серед півтора тисячного колективу Київської організації НСХУ, вклад Г.Пустовіта в культурно-мистецьку скарбницю України особливий. Тому виставка та створений каталог лише засвідчення вдячності нащадків унікальному таланту який вписав свою сторінку в мистецьку школу українського народу, зазначив голова КОНСХУ заслужений скульптор України Віктор Коновал.
Твори Георгія Пустовіта зберігаються у музеях, приватних колекціях України, Росії, Канади, Білорусії, Узбекистану, Німеччини. Високий фаховий рівень творів Пустовіта, дозволяв йому приймати участь у міжнародних виставках, всесоюзних, київських міських та симпозіумах.
Валентина Єфремова мистецтвознавець, заслужений працівник культури України.
Фото Юрія Кухарчука
"Eгле - королева вужiв" - шамот
З прапором
"Лучники" "Спостеригач-1" - 1974, шамот
М. Дерегус- медал
"Дзiнтарi" -шамот
