В художній галереї «Митець» підвели підсумки минулого року

Новий 2021-й рік починаємо з вернісажу найкращих творів лауреатів мистецької премії за кращий твір минулого періоду. Це ще й чудова нагода згадати видатних митців,  твори яких увійшли у скарбницю українського мистецтва, іменами яких названи премії. На п’єдесталі визнання найкращі представники від 9 творчих секцій Київської організації Національної спілки художников України, яких проголосив голова Київської організації НСХУ Віктор Коновал. Виставка відбулася в художній галереї «Митець» КОНСХУ у присутності творчої інтелігенція столиці України. Щоб збагнути вагомість заходу в творчому житті кожного лауреата, треба нагадати престижність проголошених премій.

Українське мистецтво славиться своїми самобутніми художниками, які не тільки сказали вагоме слово на творчому олімпі своєї держави, а й створили бренд культурно-мистецького обличчя України у світовій спільноті. Почнемо з Федора Кричевського (1879-1947) засновника української національної школи живопису, іменем якого названа премія самої численної живописної секції КОНСХУ.  Творчий шлях Кричевського на живописній ниві був не простим. Він був першим ректором Української академії мистецтв, заснував по суті українську школу живопису, стояв у витоків імпресіонізму, стилю «Арт-нуво».  Монументальний стиль Кричевського сформований на українському підґрунті, увібрав європейські досягнення, був наповнений глибокими за філософським змістом образами. Досить назвати такі полотна як «Три віки», або триптих «Життя», сповнені символіки, алегорії, душевності, надзвичайної життєдайної сили. 

Тому рівнятися до такого митця не просто, висловився у своєму виступі  голова секції живопису заслужений діяч мистецтв України І. Пилипенко, але безумовно творчість Світлани Бринюк та Юрія Гончаренка варті широкого визнання. Тому саме вони поділили премію ім. Ф. Кричевського. Обидва художника завоювали симпатії прихильників сучасного живопису своїми персональними виставками останніх років. Самобутність живописного письма в стилі модерн, яскравість піднятих тем, вишукана кольорова гама характери характеризують їхні твори. 

На урочистостях в галереї були представлені і друковані видання доктора історичних наук, зав.кафедрою мистецтвознавчої експертизи Національної академії керівних кадрів культури та мистецтв, автора понад 150 наукових праць Віктора Васильовича Карпова. Як зазначив голова секції, доктор мистецтвознавства О. Роготченко, саме високий професійний рівень друкованих праць, вплинув на призначення престижної премії імені члена-кореспондента НАН України, доктора мистецтвознавства П. Білецького. саме Карпову. 

Виставку прикрашали ескізи до костюмів та самі театральні костюми Ганни Іпатьєвої. Мисткиня давно вже заявила про свої самобутні творчі здобутки у сфері театрального мистецтва столиці України. Унікальні костюми створені Іпатьєвою до спектаклів «Цвіт папороті», «Лис Микита», «Севільський цирульник» можуть існувати як самостійні художні образи. Технологія шиття, неймовірно гармонійна підбірка клаптикового шиття дивує своєю оригінальністю. Престижна премія Данила Лідера була вручені Іпатьєвій головою секції театру кіно та телебачення Віктором Барибою.

Віталій Призант,  представник секції графічного мистецтва, підкорив глядачів своїми творами, в яких так мелодійно промовляла лінія. Саме завдяки вишуканому, філігранному володінню малюнком, автор безпомилково створює самобутні творчі образи, які були презентовані на виставці: «В піні прибою», «Танцююча», «Образ НЮ», характерних образах коней  на картині «Обидва». Творчий шлях художника безумовно сповнений яскравими досягненнями, тому одноголосно ми віддали престижну премію року ім. О.Данченка.

Керівник секції плакату та графічного дизайну, заслужений художник України Андрій Будник, вручив премію Г.Нарбута (1886-1920) колективу художників за творчу колаборацію  від айдентики до виставкових проєктів. Суперсучасне виконання рекламного плакату створили художники Віталій Шостя, Олена Батенко, Олександр Мікула, Дмитро Стадниченко, Світлана Кошкіна. Представленим творам притаманна композиційна завершеність, продумана концепція образного розкриття завданої теми. Мета вшанування великого українського класика не випадкова. Саме Г.Нарбут створив українську абетку, яка стала брендом на численних документах, марках,  грошових асигнаціях молодої новоствореної держави, був у витоках створення Української академії мистецтв.

Чимало здивування було навколо скульптури «Релакс», автор Світлана Карунська. Я дізналася в інтерв’ю з мисткинею, що образ створювався у дуже швидкому темпі. Були поставлені умови, створити парковий об’єкт у каміні з поєднанням чорного металу. Постільки це перша участь Карунської у скульптурному симпозіумі, їй прийшлося не легко бути поруч з маститими скульпторами, які вільно володіли зварювальним апаратом. Світлана вже мала образ «Відпочинку» у бронзі, але втілити у каменію з поєднанням чорного металу стилізовану фігуру людини,  яка гойдається у кріслі, було досить завзято. Сміливе рішення визначила голова секції скульптури заслужений художник України Аліса Забой, яка оголосила С.Карунську володарем премії ім. М.Лисенка. 

Секція декоративно-прикладного мистецтва представила декілька тканих гобеленів Марти Базак  «Вікна», «Дорога-1», «Дорога -2» та «Ангели та крила». Творчість цієї мисткині завжди наповнена оригінальними ідеями, професійним виконанням та самобутнім рішенням, зауважив голова секції Володимир Балибердін. Ткані твори Базак нагадують шляхетну живописну палітру, вражають досконалою технікою виконання, тому було вирішено саме їй вручити премію імені Сергія Колоса. 

Завдання по реставрації вітражу у церкви у селі Топорівці Чернівецького області було доручене Ларисі Пиші, яку номінували премією ім. Михайла Бойчука. Унікальний вітраж з житія святого Іоанна Сучанського створений ще у 911 році при Угорщині, постраждав від вибуху в роки Великої Вітчизняної війни. Тому прийшлося виконати складні процеси по збереженню пошкодженого твору і відновити цільний художній образ по канону сакрального образу святого. Пів року напруженої роботи було представлено на трьох панно, де красномовно видно увесь творчий реставраційний процес. 

Порадувала нас і молодь. Досягнення братів Олександра та Володимира Юдіних відомі не тільки в Україні, а далекому зарубіжжі. Вихованці факультету графічного дизайну НАОМА, створили власну творчу майстерню і вдало інтерпретують українську естетику. Брати стали першопроходцями в створенні нових стилістичних напрямів, яким притаманний архітектурний мінімалізм, еклектика, модерн, Скандинавський BULL та інші авангардні рішення, які вони вдало використовують у своїх проектах в оздоблюванні інтер’єрів. Широко відома мережа ресторанів «Козирна карта», кафе Велюр, «Гарні сусіди», або «Канапка бар»,  що на Андріївському узвозі, розкривають їхні творчі досягнення, поділився голова секції Валерій Губенко. Тому цілком заслужено брати отримали премію ім. Василя Батюшкова.

Про кожного лауреата престижних премій Київської організації НСХУ можна написати цілі поеми. Але втішаюся тим, що їхні імена вже вписані в історію українського мистецтва початку ХХІ століття. Змістовний відео репортаж створив шеф-редактор УКРАІНФО заслужений журналіст України Сергій Коміссаров. А наше завдання, продовжувати наповнювати культурно-мистецьке життя столиці України новими виставками та відкривати нові імена художників, які прославляють Україну, заявила директор галереї К.Кравець.

 

Валентина Єфремова мистецтвознавець

 Фото Сергія Коміссарова

 

 

   В.Коновал вiтаe секцiю плакату та графiчного дизайну

 

 

 

    Анна Iпатьeва, костюми

   

 

 

 

 

    В. Балибердин  вiтаe  Марту Базак

 

 

   Загальне фото лауреатiв

 

 

 

   О. Роготченко вiтаe  В. Карпова

 

 

   Картон вишуканi визерунки вiтража

 

 

 

  Творча колаборацi