Небесне місто

Під такою назвою відбулася персональна виставка Юлія Качкіна в Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе. Для прихильників творчості живописця це була несподівана експозиція, бо митець був широко відомим своїми мініатюрами, в яких вирує сучасне життя...
Ю. Качкін - український художник символіст, прихильник пленерного живопису, в портфоліо якого змістовні тематичні серії картин. Серед портретів, натюрмортів, сюжетних мотивів відокремлюються архітектурні пейзажі. Мініатюрні есеї написані корпусним мазком, які свідчать про темперамент митця. А композиційна рівновага говорить про природне бачення кінцевого результату. 
І ось перед нами зовсім інше направлення, яке приємно здивувало фахівців та шанувальників творчості Качкіна. Художник показав свої доробки минулих років в яких матеріалізуються метафізичні пейзажі, філософські роздуми над сенсом життя.
І кардинально змінив свій стиль, манеру письма, розмір картин. Дійсно талант не приховаєш, тут інші виміри завдання та ствердження. Про це було підкреслено на відкритті виставки головою секції живопису професором НАОМА заслуженим художником України Іваном Пилипенком. 
Історія живопису знає відомих митців, які протягом творчого життя змінювали свій стиль по декілька разів. Всесвітньо відомий художник Пабло Пікассо мав одинадцять періодів, серед яких яскраві блакитний, африканський, аналітичний, класицизм, сюрреалізм, пізній та інші. У своїх спогадах він писав «Все має право змінюватися, навіть художник».
Тому метаморфози Юрія Качніна цілком обумовлені. Творча лабораторія Ю. Качкіна до свого ювілейного року дійсно увібрала його багаторічний практичний досвід, а  навчання в художній студії талановитого педагога Миколи Шемета дали свої плоди... Декілька тематичних направлень створені безпосередньо на Андріївсьому узвозі з його характерними історичними ознаками, яскравими творчими особистостями, які стали легендами сучасного соціуму. Неймовірно хвилюючі тематичні серії «Київ – вічний та мінливий», «Київ - місто квітів», «Храми Києва» та інші добре знають прихильники творчості Качкіна. «Кожна серія наповнена особливим настроєм, культурою, щемливим прагненням створити вишукану оазу", - підкреслив у вітальному слові генеральний директор Музею-майстерні Івана Кавалерідзе заслужений працівник культури України Олександр Юнін. 
Приємно відзначити нову хвилю в якій вирує пристрасть дослідника, вишукана палітра, філософсько-аналітичний настрій. Як на мене, я відчуваю щедру романтичну натуру художника, який прагне змінити світ на краще, спонукати інших замислитися над справжніми цінностями, в яких християнські цінності мають вагоме значення. І в усьому йому допомагає талант помножений на щоденну працю, та гармонійне поєднання з своєю музою мистецтвознавцем Іриною Качкіною. Саме вона є продюсером його творчих проектів в яких вирує пошук гармонії та довершеної краси.
Виставка «Небесне місто» демонструє внутрішній духовний стан художника, який усвідомлюючи глобальні світові події, виводить свою формулу життя. В ній є місце мандрам лицаря сервантесівського Дон Кіхота, як символ безкорисного прагнення захищати добро та справедливість. Картина «Мавританська шаль» занурює нас у високу класику симфонічної музики. Качкін трансформує історичну композицію іспанського композитора Мануеля де Фалья у вишукану гармонію своєї живописної палітри... Художник спонукає нас замислитися над християнськими цінностями, про шлях Спасителя який пройшов випробовування заради спасіння людства. Саме такою є драматична композиція «Голгофа», яка не загублює своєї історичної значимості й сьогодні. 
Як же сучасно виглядає картина «Трапеза» яку автор наповнив гротескними героями, що у всі часи грають свої ролі в суспільстві. Це попередження від зради, легковажності, омани, фальші взаємовідносин. 
Юрій Качкін відправляє нашу свідомість до грецької міфології через тему прагнення людства до знань, в джерелах яких є важливі постулати для формування людської гідності. Щоб зрозуміти суть творчого задуму картини «Падіння Ікара» згадаємо історію сина небесного будівника Дедала, який побудував Лабіринт на Криті для царя Міноса. Все можна досягти, створити надзвичайне, але щоб не загинути як Ікар, потрібно дотримуватися реальних можливостей.
Для нас співає свою вечірню молитву «Хор пілігримів», які так прагнули створити нове гуманне суспільство і витримали раді цього неймовірні випробовування. Хуртовина над будинком та деревами зображеними на картині вторять музиці Ріхарда Вагнера в опері Тангейзер. Як же ця тема сучасна для нашого сьогодення, коли суспільство опинилося в спіралі пандемійних випробовувань!
Світла прозора палітра наповнює картини киснем та неймовірною чуйністю, мов спляча красуня прокинулася для нового щасливого життя. А оригінальні композиційні рішення в яких скупі деталі говорять про вагоме, як на творах «Схід білого місяця», «Кастильське віяло» або «Подорожуючі комедіанти» та ін. 
Так ювілейна виставка Юрія Качкіна відкрила нове сузір’я в космічній галактиці, наповнюючи наше життя роздумами над сенсом життя, вишуканим настроєм, в якому промовляє  культура зрілого митця.
 
Валентина Єфремова мистецтвознавець, заслужений працівник культури України. 
фото з родинного архіву та Ігоря Лісецького. 
 
 
    Друзi-художники на вiдкриттi виставки
 
 
 
   Ю. Качкин. Хор пiлiгримiв, що спiвают вечiрню молитву. 1994 (118)
 
 
 
 
    Ю.Качкин. Санчо и Дон Кихот. 1998 р.,  65х90 см
 
 
 
 
   Iрина та Юрiй Качкiни
 
 
 
   Ю. Качкин. Голгофа. 2005 р., 70х85 см
 
 
 
 
    Y. Kachkin. Трапеза. 2002 р.
 
 
 
   Y. Kachkin. Iнiцiацiя. 2000 р.
 
 
 
    Схiд бiлого мiсяця
 
 
 
    вiтаe О.Юнiн