Виставка Андрія АЛЕКСАНДРОВИЧА «ПРИБОРКАННЯ МІФІВ»

Київська організація Національної спілки художників України та галерея «МИТЕЦЬ» представляють виставку Андрія АЛЕКСАНДРОВИЧА «ПРИБОРКАННЯ МІФІВ».
Виставка, присвячена 60-річчю художника, триватиме з 11.10.2018 до 20.10.2018.
 
Андрій АЛЕКСАНДРОВИЧ – головний художник Національного театру імені Івана Франка, доцент Національної академії мистецтв і архітектури (НАОМА), заслужений діяч мистецтв України.
«…безперервність пошуку, творчість нон-стоп, крок за кроком, спокійно, вперто, впевнено, не озираючись по сторонах, аби ревниво поглянути на інших, не відвлікаючись на суєтне та дрібне, поважаючи та плекаючи свою внутрішню свободу, - рух вгору, до неба, до істини, до себе. Андрієві Александровичу це вдалося» - писав про художника мистецтвознавець Сергій Василь’єв.
На виставці представлені станкові роботи художника, виконані в різних техніках та створені з 1991 по 2018 р.р., що складають такі цикли:
1. «ПРИБОРКАННЯ МІФІВ», 2009-2018. Цей цикл спрямований на нове трактування відомих біблійних сюжетів Старого заповіту;
2. «КОЛИ МИ БУЛИ БОГАМИ», 2017. Під впливом етруської культури художник змальовує образи-портрети своїх сучасників;
3. «МІЙ ГАМЛЕТ», 1991-1997. Серія графічних робіт за твором Шекспіра. «…Андрій Александрович у 1991 році втілив у Тернополі свого пророчого “Гамлета”, змоделювавши на сцені світ, що, як самогубець, душив себе, затикав власне горло кляпами з целофану, перетворюючись, зрештою, на ідеально мертву територію для окупантів — бездушних, байдужих, тотожніх, як металеві болванки, солдатів Фортінбраса. Серед яких ми, зрештою, тепер й живемо.» Сергій Васильєв, стаття «Філософ на велосипеді», 2008;
4. «СТІЛЬЦІ», 2012-2013. Соціально-сатирична серія – рефлексії художника на оточуючий світ;
5. «ПРО-КРИМ-НАШ», 1994-2014. Живописні роботи, що пов’язані з півостровом Крим.
 
Утім, всі вони вповні відповідають творчому кредо художника, яке Андрій АЛЕКСАНДРОВИЧ сформулював так:
«У кожному сюжеті, глибоко, архетипічно, приховані витоки міфу.
Щоразу перед початком роботи я намагаюся віднайти чи розгадати приховану міфологему. Якщо її немає, я її створюю.
Кінець кожного століття є певним підсумком. Кожен початок століття є певним прогнозом, або переосмисленням міфу. Пошук адекватної форми – виклик і завдання. 
Форма і є змістом.
Нова форма – новий міф. І так без кінця, до скону часів».