Мар’ян Савельєв один із останніх романтиків

Людина своєю діяльністю впливає на оточуючий світ. Особливо це стосується творчих особистостей, які мають дар змінювати його через свої самобутні художні образи. Всі ці риси притаманні відомому представнику Київської школи образотворчого мистецтва скульпторуМар’януІвановичуСавельєву (1932-2013), розмова про якого піде в даній статті. 

Ретроспективна виставка пам’яті М.Савельєвувідкрилася в галереї «Митець», з усіма обережностями, які означенні посткарантинним періодом, зазначила директор галереї заслужений працівник культури України, мистецтвознавець Карина Кравець. На виставці, створеної за підтримки сина скульптора Івана Григор’єва можна побачити не тільки скульптуру, а й характерні малюнки ранньої творчості.

 

Народився Мар’ян Савельєв  на Луганщині, потяг до малювання відчув з дитинства.Тому цілеспрямовано вступив у Київський державний художній інститут, який успішно закінчив у 1958 році. Майстерня корифеїв українського мистецтва педагогів І.Макогона та О.Олійника дала свої плідні паростки. Академічні риси притаманні українському образотворчому мистецтву другої половини ХХ століття пройшли червоною стрічкою через творчість Савельєва. Потім він увійшов у династію відомих художників Григор’євих як самобутня творча особистість.

 

Скульптор володів бездоганною пластикою, наповнюючи свої твори теплом людяності, замріяності, правдивості. Як зазначила керівник секції скульптури КОНСХУ заслужений діяч мистецтв України Аліса Забой, Мар’ян Савельєв останній романтик, якій не шукаючі «вигідних героїв» сміливо відстоював своє власне мистецьке бачення.

М.Савельєв працював у монументальній скульптурі залишивши історії пам’ятникиВ.Крищенку, А.Малишку, П.Усенку. Чимало творів присвятив видатним вченим Київського політехнічного інституту. Понад ста творів майстра у мармурі, бронзі, дереві, кераміці поповнили скарбницю українського мистецтва. 

 

Скульптура потребує особливого творчого бачення автора, який у звичайному бруску, або кам’яній глибі методом відсікання зайвого відчуває кінцевий результат свого твору. М.Савельєв досягає у творчому процесі оригінальності як в образі «Терпсихори», або «Золотому руні» та глибокої психологічності яка притаманна парній скульптурі матері з сином. І якщо середньовічну скульптуру називають «Біблією для неписьменних», то твори Маркіяна Савельєва наповнені філософськими роздумами про споконвічні цінності, впливаючи на нашу свідомість бездоганною культурою.А це безумовно свідчить про любов художника до людей та відданість мистецтву. Ось чому у представлених творах ми відчуваємо причетність до таїнства у передачі внутрішнього стану обраних моделей, поділився враженнями голова Київської організації НСХУ, заслужений скульптор України Коновал. 

 

Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури є ким пишатися. Так у 1976 році у Миколаєвівідбулася групова виставка її вихованців за участюМ.Савельєва. Вже тоді відчувся впевнений стиль скульптора, який на підґрунті реалістичного мистецтва, вмів надати своїм творам імпресіоністичної аури та особливої динаміки яка вирувала з представлених творів, нагадав відомий художник Олександр Міловзоров.

Півсторіччя скульптор присвятив жіночий темі. Початок був покладений ще у дипломні парній композиції «Купальниці». Потім протягом усього життя М.Савельєвформував свою пектораль з представниць слабкого полу різних професій: студенток, поварів, манекенниць, навіть є кондуктор, у яких скульптор бачив насамперед ліричність, романтику, відвертість. Слід визначити прагнення Савельєва прикрасити світ по законам краси та гармонії. Отут йому допомагає вільне володіння пластичною анатомією яку він засвоїв ще у студентські роки. Авторлегко використовує складні ракурси які дозволяють скульптурі створювати у просторі динамічний рух, дійство. Мабуть тому виникає стан діалогу художника, твору та глядача. 

Савельєв володів майже усіма техніками, які притаманні скульптурі, але на мій погляд дерево та бронза полярні у своїй обробці матеріали, підвладні майстру у всій повноті. На виставці можна побачити малюнки вугіллям, олівцем, сангіною які своїм есейним настроєм доповнили біографію митця. Відчувається як художника бентежать родинні відносини, збереження пам’яті поколінь. А в образах сина та матері він розкривається як лірик та

романтик.  

 

Мар’ян Савельєв увійшов в історію українського мистецтва творами бездоганної пластики. Скульптор через об’ємне моделювання майстернопередав позитивну енергетику іншим. Художні образи відверті та наповнені гуманними рисами пробуджують у глядача глибокі почуття. Саме зараз під час пережитої пандемії, відчувається як необхідно очистити суспільствовід негативу  для збереженняжиття на планеті. 

 

Валентина Єфремова мистецтвознавець, заслужений працівник культури України.

Фото автора

 

 

 

 

   О. Мiловзоров та I. Григорьeв