Стороженко Микола Андрійович

Народився 24 вересня 1928 року у с.В"язовому Сумської обл.
Живописець, графік. Дійсний член Академії мистецтв України, член Національної Спілки художників України, лауреат Державної премії України імені Тараса Шевченка.
У 1956 році закінчив Київський художній інститут, де навчався на живописному факультеті у С.Григор"єва, М.Шаронова, Т.Яблонської.
Упродовж 1958 - 1973 рр. перебував на творчій роботі.
Працює в галузі станкового та монументально-декоративного живопису, книжкової графіки. Йому властива широта мистецького кругозору, багатоплановість осмислення і образного втілення теми. Майстерне володіння технічними засобами, досконале знання їхніх технологічних особливостей визначають основу формальних вирішень творів згідно зі специфікою призначення та духовною наповненістю образного ладу.
Твори: станковий живопис - "Перші сходи. Агроном" (дипломна робота, 1956), "Берізки" (1964), "Мати" (1992), "Орфей і Евридіка" (1992 - 1993), "Син Божий" (1994); монументально-декоративне мистецтво (мозаїки) - "Києво-Могилянська академія ХVII-ХVШ ст." та "Львівське ставропигійне братство ХVI-ХVIII ст.", Київ (1969), "Осяяні світлом", Київ (1979 - 1981), "Україна скіфська. Елада степова", Лазурне Кримської Автономної Республіки (1990 - 1992), розписи церкви Миколи Притиска в Києві (1997 - 2000); книжкова графіка - "Гуси-лебеді" М.Стельмаха (1966), "У катакомбах" Л.Українки (1971), "Фата моргана" М.Коцюбинського (1977), "Болгарські народні казки" (1979), "Українські народні казки" (1981 - 1985).
На педагогічній роботі у Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури працює з 1973 року, з 1989 - професор на кафедрі живопису і композиції; у 1993 році очолив новоутворену навчально-творчу майстерню живопису та храмової культури.