Події

Коли приходиш на виставку і тебе охоплюють позитивні почуття, настрій змінюється на краще, все це ознаки що перед тобою художні твори високої майстерності. Саме такі відчуття виникають від картин художниці Світлани Аношкіной, яка вміє створити рай на землі. І це не перебільшення, бо мисткиня має надзвичайний талант передавати оточуючу красу через свої самобутні художні образи. Пейзажі, портрети, жанрові композиції різних пір року наповнені романтичним настроєм та надають виставці особливого святкового настрою. Художниця вдало вихоплює із швидкоплинного життя особливий момент який зворушив її душу, і захоплено передає відчуту красу через свою самобутню кольорову гаму.

До свого ювілею Світлана підійшла як зрілий митець з сформованим власним живописним стилем. Про що свідчать попередні 150-виставок, в яких Аношкіна брала участь. Її сонячна, світлодайна палітра сяє вишуканими кольоровими градаціями, які роблять картини надзвичайно виразними.  Художниця вміє спостерігати навколишній світ і створити свій замріяний сюжет застосовуючи образотворчі прийоми. Лінія, вдалий ракурс, розворот, загальна форма на полотні говорять про бездоганну композиційну побудову обраного мотиву. Все це підтверджує, що роки навчання в стінах Київського державного художнього інституту дали свій позитивний результат.

Виставка картин «Фантазії» Валентина Тартаковського представлена у художній галереї Центральної районної бібліотеки ім. Івана Франка у Києві. 

П’ятнадцять живописних творів, виконані у техніці гуаші та акрилу. Незважаючи на молодий вік, 11 років, художник має у своєму творчому доробку сотні робіт, адже майже щоденно малює протягом останніх п’яти  років, причому виключно абстрактні фантазії. Картини дивують різноманітністю та сміливістю композиційної побудови, виразним емоційним настроєм та яскравим світосприйняттям. 

Виходячи з умов карантину організатори не проводили багатолюдного відкриття, і все ж дехто з друзів родини, читачів та працівники бібліотеки прийшли привітати молодого художника. Валентин здивував присутніх енергетичною хвилею,що лунала з представлених картин. Його творчим фантазіям немає меж. З картин до нас сміливими рухами пензля у вигляді абстрактних інтерпретацій засяяли яскраві сполохи сонця, сріблясті хвилі, космічні водоспади, таємниче прозоре павутиння, і всі вони, наче дитячий калейдоскоп, передавали бурхливий настрій юнака, наповнюючи виставкову залу флюїдами радості.

«Я завжди намагався знайти ту вірну тональність свого часу та прагнув бути відповідальним перед художниками трьох поколінь, яких знав особисто»

Борис Коган

 

Останні події на планеті поєднані тривогою, сумом, біллю, негативним настроєм всього людства. Всі стривожені ознаками пандемії, яка мов дев’ятий вал накрила людство. Але життя продовжується і мало помалу людина оговтується від трагедії, яку сама йспричинила. Загальне невігластво людини до природи, поширення жорстокості, жадібності, накопичення, неповага один до одного відкинули прогресивну еволюцію назад до епохи варварства. 

В цьому болючому вертепі важко існувати творчим особистостям, для яких джерелом натхнення є оточуюче середовище. 

 

Сама назва спонукає до роздумів про унікальність людського існування на землі. Все що ми маємо для щасливого життя отримали в дар від Творця, в тому числі і різні 

пори року. У першій книзі Біблії написано, що Господь був задоволений тим, що створив, і для панування нерукотворним раєм створив людину.

Юрій Комінтернович Базавлукв особливій живописній манері з неймовірним натхненням створює свою оазу краси та духовності.Незважаючи на те, що його мрія малювати 

стала реальністю, лише у зрілому віці, художнику вдається знайти відгук у шанувальників образотворчого мистецтва.

Юрій Базавлук прагне передати свої почуття від побаченого через сюжети наповнені арте-фактами. Тому картини набирають вагомості не тільки як вдало втілені художні 

образи, а тим, що відображують певний історичний період з життя українського народу. 

Виставки  пам’яті, та ще й до сторіччя з дня народження – це знакові події в суспільстві. В галереї «Митець» Київської організації НСХУ нещодавно відбулася виставка творів Василя Маркеловича Шевченка (1920-2003), під назвою «З любов’ю до України». Син художника В.М. Шевченка, Микола Васильович поділився спогадами про батька. Він з вдячністю згадує творчий та життєвій шлях свого батька і з біллю в серці розповідає про байдуже ставлення фахівців до його творчої спадщині: « Не прагнучі визнання, не ставши ані салонним художником, ані полум’яним співцем радянського ладу, Шевченко В.М. надовго залишився поза увагою поціновувачів живопису. Відповідне прохолодне ставлення функціонерів образотворчого мистецтва до його творчості посприяло становленню незаполітизованого “вільного” художника, котрий слугував лише Мистецтву – писав і малював те що йому подобалось,  що його хвилювало, що він любив. Пояснення я знайшов у архівах,  документах, епістолярній спадщині, щоденниках батька».

Пробудилося в серці щось таке хвилююче, душевне, що спонукало відкласти всі справи і взятися за статтю. Період життя та творчості Василя Маркеловича мені добре знайомий, ще з років навчання в НАОМА, роботі над статтями про творчість Ісака Тартаковського, організації творчого вечора Сергія Шишка, бесідах з Дмитром Янко та Ростиславом Синько. Вагомим підґрунтям для усвідомлення того періоду стала монографія Олексія Роготченка «Соціалістичний реалізм і тоталітаризм».

Черпаємо культуру, професійність, самобутність, оригінальність з ДЖЕРЕЛА творчого натхнення трьох відомих художників - Анни Миронової, Катерини Радько та Юрія Пшеничного. Спільна виставка під назвою "Фрагменти" відкрилася в художній галереї "Митець". На вернісажі були колеги по творчості, рідні, друзі... Вітали народний художник України, академік, Василь Євдокимович Перевальський, заслужений художник України, голова Київської організації НСХУ Віктор Іванович Коновал. Модератор проекту заслужений працівник культури України, мистецтвознавець, директор галереї Карина Дмитрівна Кравець. 

Настрій такий, як від побаченої веселки, вибухово піднесений,  святковий. Розкішний живопис Катерини Радько буквально магнетивав погляд. Здається що загадкові фрески розкрили свою сутність, і ви занурюєтеся у таїну християнських святих Варвари  та Катерини, відчути благословення від Ангела, піднятися на «Синю гору» у пошуках медитації… А за усім чаклунством спостерігає «Лев з Лацунди». Палітра витримана, з яскравими площинами чистої прозорої фарби. Художниця повертає наше уявлення до «Срібного» віку початку ХХ століття, з усіма рафінованими примарами, які панували у мистецтві. Сміливо й професійно, і недаремно, бо навчалася Катерна у таких видатних митців Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури,як професор Галина Галинська, асісентуру закінчила у майстерні народного художника Г. Якутовича.

К. Радько володар премії  ім. М. Дерегуса, має Почесну грамоту Міністерства культури України, Диплом 1 ступеня у галузі естампу ім. Г. Якутовича. 

Саме така виставка відбулася в художній галереї «Митець»  Київської організації НСХУ. На відкритті, яке відбулося з усіма застереженнями під час пандемії, присутні наповнилися піднесеним станом, який виникає при зустрічі давніх друзів. Жіночий тандем у кількості дванадцяти художниць створили справжню оазу краси та позитиву.

Відкриваючі виставку заступник директора галереї Світлана Герман представила кожну учасницю наголосивши увагу про щедрий на свята серпень.  Дійсно це так,  ми щойно відзначили Яблуневий Спас, причастилися медом та фруктами. І ось державне Свято Українського прапора та 29 річниця Незалежності наповнили нас патріотичним почуттям. 

У Віктора Гюго, який увійшов у світову літературну спадщину, є вислів, що ніяка зовнішня чарівність не може бути повною, якщо вона не осяяна внутрішньою красою. Підтвердженням цього стала виставка «Магія кохання та краси», яка органічно вписалася у культурно-мистецький простір столиці.

Кожен автор творчого напряму має своє світобачення, внутрішню енергетику, філософську думку, особливу стилістику. Перед нами художниця різнопланових творів, яка вміє розкрити свої почуття образотворчою мовою. ЕлленОрро народилася в Прибалтиці, але її творчий шлях пов'язаний з Києвом.  Саме тут в центрі історичного джерела Української історії побачили світ унікальні художні твори цієї мисткині. 

Галерея «Митець» Київської організації НСХУ представляє виставку з 80 картин під назвою «Співзвучність світів».  Назва наповнена загадковістю, але  розкрити її нам допомагають представлені твори. «Це мій внутрішній світ, моя душа, мотиви, які сприяли творчому натхненню для самовираження почуттів.Готуючись до свого ювілею я вирішила поєднати зазвичайне сумісні теми. Ми живемо у техногеннійвік, наповнений контрастами та електронними досягненнями, і перетворюємося в агрегат переповнений колосальної інформації. Ідея виставки показати контрасти, як об’єкти реалій сучасного світу, середяких існує людство. Я інколи усамітнююся, як це стало напередодні цієї виставки, що повинна була відкритися ще у квітні цього року, але життя внесло свої корективи» - зізналася Еллен Орро.